Трилогія Гончара побачила світ у нелегкі післявоєнні роки, коли країна була повністю зруйнована. У той же час це були особливі роки, бо люди жили радістю великої, здобутої в кривавих боях, перемоги. “Прапороносці” стали ніби урочистим салютом цій Перемозі. У всій трилогії немає негативних персонажів і боягузів, бездарних командирів, зрадників. Гончар хотів оспівати народну радість Перемоги, уславити переможців, тому змальовує своїх героїв відважними, відданими своїй Вітчизні, прекрасними у своїх почуттях і вчинках.
Моральна краса
Недаремно його покохала Шура після загибелі свого коханого Брянського. Черниша і Брянського об’єднували любов до рідної землі, відданість своїй справі, інтелігентність. Образ Шури Ясногорської є втіленням вірності в коханні, краси, внутрішньої чистоти. Кохання Щури таке ж казково прекрасне, як і у прадавньої Ярославни зі “Слова о полку Ігоревім”.
Пережити тяжку втрату свого
Трилогія Гончара є романтичним оспівуванням любові до Батьківщини, а також чистих, сильних особистих почуттів героїв.