“Я на сторожі їх поставлю слово” Т. Г. Шевченко
Слово – це наш найцінніший скарб. Воно супроводжує нас від народження. Перші матусині слова… Ми їх не пам’ятаємо. Проте в перші хвилини життя, прийшовши у цей невідомий світ, дитина чує слова любові.
Вони дають відчуття затишку та тепла.
Слово до слова – так і створюється мова. Вона з’являється не раптом. Мова проходить довгий шлях розвитку.
Вона росте и шириться разом зі своїм народом. Рідна мова таїть у собі народну душу.
Великі митці та письменники завжди розуміли
Слово супроводжує нас впродовж життя. Ми вчимося його використовувати у власних цілях. Красиво и переконливо говорити – ціла наука. Багато людей вивчають ораторське мистецтво, адже розуміють – слово ключ до людини, її дій та вчинків. Словом можна похвалити та покарати, викрити зло та втішити нещасного.
Влучне слово здатне захистити не гірше, ніж зброя.
“Слово, моя ти єдиная зброє…” – пише Леся Українка, слабка та виснажена хворобою жінка, проте велика поетеса
Слова допомагають нам висловлювати такі прекрасні почуття як любов, дружба, повага та вдячність. Завдяки словам ми можемо ділитися цими почуттями, передати їх іншим.
На жаль, слова не завжди використовують для добра. Іноді завдяки силі слова людей обманюють, їх судженнями маніпулюють. Гіркі слова, сказані в розпалі гніву, ранять не менше, ніж дії. Дуже часто вони приносять біль та розчарування. “Мова – найстрашніша зброя: легше вилікувати рану від меча ніж від слова”, писав П. Кальдерон де ла Барка.
Отже, слово – багатогранне. Від нас залежить, стане воно добрим чи злим. На мій погляд, варто робити усе для того, щоб в світі ставало все більше любові, істини та краси, а для цього треба словом і ділом творити добро кожен день.