І семестр
З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА
НАРОДНІ ДИТЯЧІ ПІСНІ ТА МАЛІ ЖАНРИ
Урок 4. СКРИНЬКА ПІСЕНЬ-ЗАКЛИЧОК. ІДИ, ІДИ ДОЩИКУ
Мета: розширювати знання дітей про усну народну творчість; формувати вміння виділяти дійових осіб; учити читати діалог; ознайомити з піснями-закличками; розвивати образне мислення учнів; виховувати любов до національного надбання, шанобливе ставлення до історії свого краю.
II. АРТИКУЛЯЦІЙНА ХВИЛИНКА
Ець-ець-ець – подув сильний вітерець.
Ить-ить-ить – в небі синяя блакить.
Ае-ае-ае – осінню вже
Лi-лі-лі – відлітають журавлі.
Ок-ок-ок – зібрались діти на урок.
Читання (хорове) декілька разів у різному темпі та з різною силою голосу пісеньки-забавлянки.
ОЙ ЧУК, ЧУК, ЧУК
Ой чук, чук, чук,
Наловив дід щук!
А бабуся пліточок –
Годувати діточок,
А бабуся карасиків –
Годувати Тарасиків,
А бабуся окунців –
Годувати молодців.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
– Розкажіть підготовлені вдома пісеньки-забавлянки.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Слухання пісень-закличок
Сонечко, сонечко,
Засвіти,
Сонечко, сонечко,
Звесели, звесели!
Сонечко, сонечко,
Весну й літо запроси!
Жайворонки, жайвороночки!
Прилетіть до нас.
Принесіть нам літо тепле,
Віднесіть від нас зиму холодну.
Нам холодна зима надокучила,
Руки, ноги підморозила.
– До кого звертаються діти в цих пісеньках?
– З яким проханням?
– Це пісеньки-заклички. Сьогодні на уроці ми ознайомимося з такими пісеньками.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
– У прадавні часи люди вірили в те, що можна задобрити дощ, вітер, сонце. Закликали в піснях їх на гостину.
Заклички – це невеликі пісеньки, призначені для виспівування групою дітей. Іноді вони супроводжуються ігровими діями, що імітують процес селянської праці.
Усі явища і сили природи функціонують у закличці як живі істоти. Дитина сама контактує з ними: сонце просить про щедре літо; грім – не лякати худобу; дощ – поливати; обіцяє за справну роботу подарунок.
Незвичайні властивості явищ природи подано в закличці як перелік тієї благодаті, тих дарів, яких від них чекають і які вони дійсно несуть.
Закличка – це не просте звернення до природних стихій, а виражена в слові, ритмі, інтонації гама відчуттів – переживання, захоплення, ніжність. Емоції радості, довіри, переконаності в хорошому закладені в самій структурі вірша – у хвилеподібних повторах, у зміні картинок-прохань, у ритмі – жвавому, завзятому, у звучанні кожного рядка, кожного слова.
Усі явища природи мають закріплені за ними ласкаві імена – сонечко золоте, весна красна, червоне літечко.
Фізкультхвилинка
1) Гра “Рибки”. Самостійне читання закличок мовчки.
– До кого звертаються діти?
2) Словникова робота.
Полив’яний – укритий особливим склоподібним розчином.
Цебро – велика дерев’яна посудина у вигляді відра або зрізаної діжки. Дійниця – спеціальний посуд, у який доять молоко.
– Навіщо діти звертаються до дощу?
– Порівняйте дві пісеньки “Іди, іди, дощику”. Про що вони?
– Що в них спільного?
– Чому ці пісеньки можна назвати закличками?
– Знайдіть у пісеньках пестливі слова.
Дощику – … (борщику, горщику).
На вербі – … (комарі).
Нам – … (комарам).
Дубочку – … (садочку).
Ізнявся – … (захитався).
Розбився -… (полився).
Дійницею -… (пшеницею).
Вітер полився
Дуб розбився
Горщик ізнявся
Дощик захитався
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
– Чого навчилися на уроці?
– Що нового дізналися?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати малюнок до пісеньок-закличок.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)