11 КЛАС
АРТЮР РЕМБО
ГОЛОСІВКИ
Сонет
А чорне, біле Е, червоне І, зелене
У, синє О – про вас я нині б розповів:
А – чорний мух корсет, довкола емітників
Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;
Е – шатра в білій млі, списи льодовиків,
Ранкових випарів тремтіння незбагненне;
І – пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,
Сп’яніле каяття або нестримний гнів;
У – жмури на морях божественно-глибокі,
І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій –
Печать присвячених алхімії ночей;
О
Мовчання Янголів, світів безмовний простір,
Омега, блиск його фіалкових очей.
Коментар
Сонет “Голосівки” (1871) став для французького поета-символіста Артюра Рембо знаковим. Щойно з’явившись, вірш одразу уславив свого автора, привернувши увагу читачів і критиків. Вірш викликав чимало тлумачень, деякі літератори вбачали у ньому розвиток думки ПІ.
Бодлера про “відповідності” між звуками, запахами, кольорами та людськими почуттями.
Рембо новаторськи підійшов до традиційного жанру сонета, відкинувши стриманість форми, строгість у виборі
Вірш побудовано як низку розрізнених, на перший погляд, асоціацій ліричного героя, поштовх до яких дають голосні А, Е, І, У, О, кожен з яких відповідає певному кольору. Звук А, наприклад, асоціюється з чорним кольором смерті, тліну, Е – з білим, кольором прадавньої чистоти льодовиків, І – з пурпуром крові, бурхливої пристрасті тощо. Асоціації пов’язані між собою за принципом контрасту: чорний – білий (духовна смерть – чисте вічне буття), червоний – зелений (бурхлива пристрасть – розважлива мудрість).
Усе в світі взаємопов’язано, одне не може існувати без іншого, і тільки всі почуття та враження разом, на думку поета, можуть наблизити особистість до пізнання вищої таїни.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)