5 КЛАС
РОБЕРТ БЕРНС
ЧЕСНА БІДНІСТЬ
Хай бідні ми, хай злидні ми,
Не маємо нічого,
А будьмо чесними людьми
Й не біймося нікого.
Нічого, нічого,
Що ми звання простого!
Звання – лиш карб, людина – скарб,
Цінніший від усього.
Хоч ми їмо черстві шматки,
Вдягаємось убого,
А в багача булки й шовки –
Ми людяніш од нього.
Нічого, нічого,
Що ми живем убого,
А чесним бути в бідності –
Найвище од усього.
Бундючиться вельможний лорд,
Що сотні слуг у нього;
Дурний, як пень, лихий,
А строїть з себе Бога.
Нічого, нічого,
Що стрічка й хрест у нього,
Бо хто розумний чоловік, –
Сміється з того всього.
Король зведе в дворянський стан
Лакейчука двірського,
Людини ж праведної сан
Не дасться ні від кого.
Що з того пустого
Дворянства гербового?
Шляхетний дух, шляхетний ум
Шляхетніш того всього.
Молись же всяк, щоб стало так –
А йдеться вже до того! –
Щоб ум і честь, де тільки єсть,
Пробили скрізь дорогу.
Нічого, нічого,
Діждем ладу нового,
Торжествуватиме весь світ
Братерства перемогу!
Коментар
На творчість
Вірш “Чесна бідність”, який Роберт Бернс накисав незадовго до своєї смерті, став своє рідним заповітом нащадкам. Поет закликає не забувати про добро, людяність, не сплутувати правду з неправдою, розпізнавати й берегти справжні цінності, не міняти їх на штучні, оскільки “знання – лиш карб, людина – скарб, цінніший від усього”.
У цьому творі і їдка іронія, і різке засудження пихи вельмож, “пустого дворянства гербового”, і пророче передбачення торжества соціальної справедливості і демократії.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)