Перегляд змісту програми з зарубіжної літератури за ред. Д. В. Затонського, К. О. Шахової та Є. В. Волощук для 11 класу, співставлення його зі змістом публікацій у
Науково-методичних виданнях за останнє десятиліття, аналіз власного досвіду, як педагогічного, так і, насамперед, читацького призвели до висновків, що однією з недостатньо розроблених у методичному аспекті є тема, що, на перший погляд, може здатися багатьом моїм колегам нескладною, – “Реалістична психологічна проза І. О. Буніна. “Легке дихання”.
Авторами програм на вивчення
Але на уроках зарубіжної літератури у старших класах, в яких згідно із структурою шкільного курсу вивчається історико-літературний блок, здійснення аналізу окремого твору, вилученого з контексту творчості
Одного уроку за творчістю цього витонченого лірика у прозі недостатньо, щоб досягти розуміння школярами особливостей індивідуального стилю І. О. Буніна, збагатити читацький досвід учнів вмінням сприймати твори складної поетики, твори, сповнені імпресіоністичною та символічною образністю. Згідно вимогам програми вчитель на цьому уроці повинен також сформувати в учнів загальне уявлення про “художні особливості ліричної прози письменника, її зв’язки з його поетичною творчістю, провідні теми й настрої бунінських оповідань”. Цей урок водночас призначений поглибити уявлення учнів про розвиток традицій реалізму ХІХ ст. та їхню взаємодію з новими літературними течіями на початку ХХ ст., розуміння ними особливостей ліричної прози митців реалізму ХХ ст. та засобів зближення лірики та прози. Водночас на цьому ж уроці учні повинні засвоїти такі поняття з теорії літератури, як: імпресіонізм, фабула і сюжет.
Все це в межах одного уроку здійснити неможливо. Будь-які спроби реалізувати це загрожують, як засвідчують наявні методичні рекомендації, звести діяльність учнів на такому уроці до поверхового аналізу окремого художнього тексту після ознайомлення школярів з біографією письменника та запису необхідних теоретичних понять.
Вивчення художнього твору в школі передбачає проходження, як правило, таких етапів: 1) підготовка учнів до його сприймання; 2) ознайомлення з текстом; 3) текстуальна робота над твором; 4) підсумкові заняття. В межах статті передбачено викласти методичні рекомендації до проведення вступного уроку за творчістю І. О. Буніна. Методичні рекомен-дації пройшли апробацію у практиці роботи, схвалені колегами – вчителями зарубіжної літератури Херсонської області, – що були присутні на двох уроках, приділених вивченню цієї теми.
Недостатній рівень розвитку асоціативного мислення учнів, відсутність у їхньому читацькому досвіді навичок та вмінь сприймання творів, написаних в імпресіоністичній манері, вимагають від учителя застосувати системний підхід до вивчення творчості І. О. Буніна. Системний підхід до розкриття особливостей поетики письменника передбачає, насамперед, розкриття особливостей світобачення творчої індивідуальності (термін М. Б. Храпченко). За визначенням вчених, саме творча індивідуальність, поряд з впливом дійсності, засвоєнням досвіду попередників є найдієвішим фактором формування творчої манери митця, який формує з окремих одиниць цілісний організм творчості.
Учні повинні на вступному уроці не тільки уявити, чим жив митець, але й “відчути”, як він сприймав та оцінював життєві явища. Цьому сприяє введення історичного, історико-літературного та біографічного коментарів. Ці коментарі, не зведені до сухого соціологічного фактажу, повинні забезпечити водночас розуміння учнями специфіки художнього стилю І. О. Буніна (прихильність до певних тем, прийомів побудови сюжету, творення образів, окремих тропів, використання одночасно усіх барв стилістичної палітри мови твору).
Засвоєння певної суми знань з теорії літератури та поглиблення вже наявних знань історико-літературного та теоретичного характеру на вступному уроці передбачено здійснити під час читання та аналізу поетичних творів І. О. Буніна (зокрема, “Самотність”) та фрагментів з його оповідання “Антонівські яблука”, прозового тексту складної поетики.
Такий хід роботи на підготовчому етапі сприяє розумінню характеру, особливостей і способів освоєння митцем явищ дійсності, його ставлення до неї. Учні засвоюють під керівництвом вчителя способи сприйняття та аналізу багатомірного, складного художнього твору нетрадиційної поетики, усвідомлюють особливості реалізму ХХ ст. на конкретних прикладах. Коментоване читання вчителем (відводимо на це 10 хвилин уроку перед пові-домленням домашнього завдання) у класі фрагменту з тексту новели “Легке дихання” у поєднанні з елементами бесіди евристичного характеру забезпечує “входження” (термін О. Нікіфорової) учнів у художній текст та його адекватне сприйняття вже на етапі самостійного читання вдома відповідно з авторським задумом.
Все це дозволяє на наступному уроці проаналізувати текст новели, як явище мистецтва, уникаючи несумісного з бунінським текстом моралізаторства. А після завершення на другому уроці аналізу тексту залишається час, необхідний для узагальнення та систематизації засвоєного навчального матеріалу, усвідомлення специфіки розвитку реалізму ХХ ст. у контексті світового літературного процесу в цілому, в рідній літературі зокрема.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)