“Злочин і покарання” є ключовим твором авторства Федіра Достоєвського, саме цей роман дає хороше розуміння всіх особливостей того, як писав великий російський письменник. А ось для гарного розуміння даного твору людина повинна розібратися в тих образах, які роман включає. Звичайно, головною дійовою особою роману є Родіон Розкольніков, молодий чоловік зі складною долею.
Однак далеко не тільки він один важливий. Як мені здається, щоб вибудувати систему образів слід співвідносити інших героїв роману з самим Родіоном.
Зокрема, в
В той же час є і Катерина Іванівна, яка показала Розкольнікову власним прикладом, що просто так говорити і нічого не робити – дуже небезпечно,
Людиною, яка скоріше хотіла врятувати Розкольнікову, допомогти йому і залучити на бік добра, була Соня Мармеладова. Розкольніков дивується тому, що Соня готова принести саму себе в жертву якимось ідеалам, існуючим в її свідомості. Спочатку він, здається, не поділяє її думок, але все-таки вона його змінює, доводить важливість смирення і дотримання християнських норм і цінностей, що у підсумку сприяє тому, що Розкольніков відроджується і стає трохи іншою людиною.
У Розкольнікова є й мати, сестра, а також хороший приятель на ім’я Разумихин. Ці образи теж слід розглядати через призму самого Розкольнікова. Вони здаються йому такими, на спілкування з якими він втратив право через те, що скоїв свій злочин.
Саме тому всіх цих людей можна сміливо вважати тими, хто вступили в умовний конфлікт з теорією Розкольнікова.
Систему образів не можна було б назвати повною без згадки таких цікавих персонажів як Свидригайлов, дуже складний образ, чимось схожий на самого Розкольнікова, Порфирій Петрович, хороший слідчий, який розумів, що досягти результату від Розкольнікова можна лише прямим впливом на його совість, а також Лужин, якого цілком можна вважати втіленням суспільства буржуїв, яке дуже не подобалося самому головному героєві цього роману.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)