Чи бачили ви коли-небудь ікони на склі? Які дзвінкі барви, ніжні, прозорі! Такі ікони не були призначені для церкви – в ній були інші ікони, на дошках, оздоблені басмою. Ікони на склі простіші, легші – вони були чудовою частиною інтер’єру української хати.
Перші зразки такого живопису сягають часів Візантії та Риму. У XVIII столітті це мистецтво розвинулося у Румунії, Словаччині, Польщі, Україні. Ікона на склі стала частиною саме народного мистецтва, в ній відбилися світогляд, смаки, побут українців, вона поєднала фантастичне і реальне,
Серед українських ікон на склі переважають образи найулюбленіших святих українців: святі Миколай, Юрій, Ілля, Петро та Павло, Богородиця з дитятком Христом – усі яскраві, наївні, веселі. Для таких ікон спочатку використовували гутне скло, згодом і фабричне. По-перше, наносився на скло контур малюнка – пером чи пензлем.
Теми для своїх робіт Іван Сколоздра брав із життя, казок, пісень, із побуту народу, історичного минулого. Композиція “Слава не вмре, не поляже” – епічт на Історія козацтва, три іпостасі життя. У нижній частині зображення – степова кам’яна баба, біля її ніг лежить
В центральній частині картини – кобзар,, який сидить на пагорбі-могилі, вкритому квітами та кущами червоної калини. Навкруги білі хатки, церкви, тополі – тихе лагідне буття. Далі – образ непохитної волі народу, обриси могутньої фортеці, яка височить, як символ сили козацької.
У верхній частині – синє-синє небо, яким, як по чистому полю, мчать на конях Козаки з піднятими списами та шаблями. Цей Твір – своєрідний козацький епос, який оспівує смерть героя та козацький рай, куди потрапляє душа хороброго воїна по смерті.
Картина “Визволення невільників” – це ілюстрація добре знаних історичних дум. Строката панорама Царгорода, його міцні мури, різнокольорові вітражі, вежі й маківки із золотим напівмісяцем – усе це Туреччина. До самих брам міста підпливають зухвалі козацькі чайки з гарматами, поспішаючи визволити своїх побратимів. У синьому небі летять білі лелеки, символ рідної домівки,.
Батьківщини.
Твір Івана Сколоздри “Тюрма” навіяний образами М. Шагала. За мурами, у тісному дворі зібралися відвідувачі з передачами, але брама зачинена. І тільки Кохання підносить одну з відвідувачок у по-баб’ячому пов’язаній хустинці до самого віконця коханого, разом із кошиком та мішком за плечима. Вона пливе у повітрі, казково йнеповторно, обіймаючи закоханою душею в’язня за гратами…
Серед творів митця є цікаві ілюстрації побуту українців. Сідає тихе сонечко, дівчата на березі річки пускають за водою купальські віночки з вогниками – це “На Івана Купала”. Хлопці та дівчата зійшлися у веселому танку, музики виграють на сопілці, скрипці та кобзі – це “Коломийка”. Співають дівки та парубки, носять із собою “Козу” та “Зірку Віфлеємську”. Сніг голубий, місячна ніч, небо все у великих зірках, так і чуєш “Щедрик-ведрик, щедрівочка..”.
Ця композиція має назву “Рік Новий народився”. Весела й затишна “Мамина світлиця” – з чистою скатертиною на столі, тканими доріжками, соняшниками, рушниками, портретами “українських святих” Франка і Шевченка.
Образи відомих українських поетів надихнули І. Сколоздру на створення таких робіт, як “Т. Г. Шевченко під тополею”, “Мені тринадцятий минало”, “Катерина”, ” Маруся Чурай “, “Пам’яті Івасюка”, “Стояла я і слухала весну” (Леся Українка). Відомі українські пісні дали назву творам І. Сколоздри “Ой у полі нивка”, “Подоляночка”, “Коли розлучаються двоє”, “Ой у гаю зелененькім”, “Ой, кум до куми залицявся”… Ідеальний світ зелених полів, квіток, дерев, музики, свят – Іван Сколоздра подарував нам щастя дитячого сприйняття української культури.