Людино, ти створила собі тихий світ, замурувавшись в своєму кубельці. Ти згорнулась клубочком, сховавшись у своєму обивательському затишку, в закостенілих звичках, у затхлій повсякденності провінційного життя, ти спорудила собі цей жалюгідний захисток від вітру, від морського прибою і зірок. Ти не хочеш турбувати себе великими проблемами, тобі й без того нелегко забути, що ти – Людина. Тепер глина, з якої тебе виліплено, засохла, затверділа, і вже важко розбудити у тобі заснулого музику, поета чи астронома, який, можливо, колись у тобі жив. Але
Нема більше ні рас, ні мов, ні каст… Ти – Людина, і я бачитиму в тобі всіх людей зразу. Ти – улюблений брат мій. І тебе я також впізнаю в кожній людині.
У тобі всі мої друзі і вороги йдуть до мене, і в усьому світі у мене вже немає жодного ворога.
Людино, часом дошкулятимуть тобі грози, туман, сніг. А ти подумай про тих, що пройшли через усе це раніше за тебе, і скажи собі: те, що вдалося іншим, завжди з успіхом можна повторити.
Бути Людиною – це означає відчувати, що ти за все відповідаєш.
Для Екзюпері кожна людина – то зірка. Сьогодні ми дуже часто чуємо це слово з телеекранів. Візьміть хоча б назви: Хочу бути зіркою, Зіркою серіалу буду я, Зірки на сцену, Приречена стати зіркою.
А як ви розумієте вираз “людина – зірка”?
Людина-зірка – це той, хто ставить перед собою мету і досягає її, жертвуючи чимось у житті. – Це ті, хто здатні своїм теплом зігріти інших. – Для кожного з нас це наші батьки, тому, що вони турбуються про нас. – Це ті, хто залишають про себе лише приємні спогади. – Люди-зірки – це ті, хто своєбю щоденною працею досягають тих висот, які не кожному під силу, ті, хто викликає наше захоплення.
Він запалює в наших душах зорі. Зорі любові до людей, до наших близьких і рідних, до тих, хто не втрачає надії. Для мене люди – зірки – це мої батьки.
Тому, що вони – справжні люди.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)