ЩО ЗА ПРИНАДНІСТЬ ЦІ КАЗКИ “Що за принадність ці казки!” Казка це розповідь про свідомо неможливий. Тут є обов’язково щось фантастичне, неправдоподібне: тварини розмовляють, на перший погляд звичайні предмети виявляються чарівними… Недарма відоме російське прислів’я говорить: “казка неправда, так у ній натяк, добрим молодцям урок”.
Урок моральності, доброти, чесності, розуму й інший раз хитромудрості. Використання жанрів народної Творчості було характерною рисою творчості багатьох російських письменників. До них зверталися
Казки Пушкіна! Це перші наші книги. Кращі. З них починається наша любов до всій росіянці поезії
А коли я вперше прочитала казки Пушкіна? Дуже давно. Спочатку я тільки слухала, запам’ятовуючи вірші, потім навчилася читати сама…
Слова як би самі приходять на пам’ять: У лукомор’я дуб зелений; Златая ланцюг на дубі тім… Пушкінська казка летить “через
Пушкін писав не просто казки, а казки у віршах. Кожне слово звучить незвичайно виразно, у кожній новій казці стих Пушкіна звучить по-новому. В “Казці про царя Салтане” підняті вітрила символізують швидкість і волю руху: Вітер весело шумить, Судно весело біжить…
В “Казці про мертву царівну” ми чуємо протяжливі подихи вітру й бачимо, як Хмари стрімко біжать по небу: Вітер, вітер! Ти могутній, ти ганяєш зграї хмар… Звуки у віршах змінюються не випадково.
Вони не тільки говорять про той або інший предмет, але й зображують його так, що ми бачимо усе ясніше, ніж звичайно.
В “Казці про золото петушке” стих Пушкіна звучить досить уривчасто й різко: Петушок з високої спиці Став стерегти його границі… Багато казок, якось: “Казка про рибалку й рибку”, “Казка про попа й про його працівника Балді” наприкінці віршів не мають рим, що мимоволі змушує аматора казки читати уважно й неквапливо. Пушкіна любив справедливість
Він завжди на стороні своїх добрих героїв. Скупий піп уважав свого працівника балдою, спробував його обдурити, спровадивши до старого біса. Але хитрий працівник, виконавши все, що обіцяв, змусив танцювати під свою дудку не тільки біса, але й свого лукавого хазяїна.
В іншому не менш повчальному творі Пушкін чудово показав зарозумілу вдачу баби, що жорстоко помыкала своїм старим, за що залишилася в буквальному значенні в розбитого корита. Використовуючи різні літературні прийоми, якось: гіпербола, гротеск Пушкін домігся якогось особливого звучання цієї теми
Перечитуючи улюблені казки знову й знову, щораз бачиш до болю знайомі картини, написані дорогоцінними фарбами: Град на кістяку коштує Із золотоглавими церквами, З теремами й садами; Ялина росте перед палацом, А під нею кришталевий будинок… Усе без винятку герої пушкінських казок випромінюють тепло й світло. Кожна казка, що чи славить спритність і сміливість, що чи висміює дурість і лінь, боягузтво й жадібність, є справжнім літературним шедевром! Глузливі вираження, іронічна безтурботність, з якої великий казкар кладе чудеса на чудеса, свідчать не тільки про гнучкість авторського таланта, але й виражають щирий дух народної казки.
Тонкий знавець народної поезії, він часто розкопував у її скарбниці оригінальні, барвисті сюжети й, переосмисливши, використовував у своїх казках: Народила цариця в ніч Не те сина, не те дочка, Не мишеняти, не жабу, А неведому звіринку…
Часто його нестримна фантазія облачала дійсність у казкові вбрання, що іскряться, але при цьому ніколи не вбивала змісту, ідеї, закладеної в казці. Люди люблять і цінують казки цього доброго й натхненного художника. Та і як їх не любити, якщо в них, простих і ясних по сюжеті, влучних, поетичних, насичених богатыми, незвичайними порівняннями, відчувається душа великого майстра слова! Казки мають величезну чарівність не тільки для дітей, але й для дорослих
Поки існує людство, воно має потребу в мрії, тому йому не обійтися без казки, що надихає, подає надію, забавляє, утішає