Духовний світ кожної людини складається з усвідомленості, душевного спокою, милосердя, любові та віри. В нашому уявленні душевна людина є людиною освіченою та творчою, яка має зацікавлення в мистецтві, надає перевагу походам в філармонію чи театр. І завдяки своїм цим вподобанням її внутрішній світ по-особливому розвинений, більш духовний чи гармонійний. Однак насправді духовність є особистим прагненням людини, яка сприймає світ неспотвореним.
По-справжньому духовна особистість вміє знайти душевний спокій, співчуття та любов до оточуючих,
Виявом багатства духовного світу людини є внутрішня гармонія, котра бере початок з самої душі, з виховання батьків та від оточення. Така особистість знаходить підтвердження власним ідеалам в культурі та мистецтві. Відповідно їй до вподоби прийдуться “щирі” твори, що оповідують добро.
Духовність тісто переплетена з такими поняттями як чесніть, відвертість, добродушність. Вона істотно підвищує рівень якості життя. Людина, котра вірить в свої можливості, живе в гармонії з навколишнім світом, не переймається дрібницями, свідомо крокує по житті, почуває себе відчутно краще, ніж особа
Навпаки, розвинена духовно людина, прагне пізнати істину свого буття, намагається якомога більше пізнати та спробувати, прагне нових знань та нових видів діяльності. Від так, такій людині легше знайти своє щастя, віднайти життєву мудрість.
Вияв багатства духовного світу – це щирість людської душі. Довкола цього поняття ведуться безліч суперечок, невирішених питань, а однозначної відповіді нема і не може бути.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)