Переді мною стоїть досить цікаве питання: що можна вважати українським ідеалом? І однозначної відповіді на нього бути не може. Адже українці – дуже неоднорідна нація, до того ж, як говорили декілька років тому, “нас 48 мільйонів”, а отже, у кожного може бути свій ідеал, не схожий на ідеал іншої людини. І кожен з нас має право стверджувати, що саме виплеканий ним образ може вважатися українським ідеалом. А ще врахуймо, що цей самий ідеал міг змінюватися протягом століть! І що ж тепер робити? Як знайти відповідь на питання?
А може, слід звернутися
Крім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, – яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця…” – так характеризує виборний Наталку – героїню п’єси І. Котляревського. А Маруся із повісті Г. Квітки-Основ’яненка? “Та що то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа.” А ще Маруся “на все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна, та ще ж к тому тиха, і смирна, і всякому покірна”. А Мавка у драмі Лесі Українки! Прекрасний образ, узятий із фольклору, і скільки в ньому чарівності, неповторності!
А Маруся Чурай з однойменного твору Ліни Костенко: красива зовні, чиста душею, незважаючи навіть на тавро вбивці, якого зовсім не заслуговує! Отже, ми вбачаємо український ідеал в образі молодої вродливої дівчини? А може, ідеалом є інший одвічний образ – мати з немовлям на руках? Цілу галерею образів матерів змальовує у своїх творах Марко Вовчок.
Так, більшість з цих жінок глибоко нещасні, адже над ними тяжіє ярмо кріпацтва. Однак, тримаючи на руках немовля, жінка наче перероджується, забуваючи про все на світі. Ідеалізує матір і Т. Г. Шевченко у своїх поемах, віршах і повістях. А якою ніжністю проникнуті народні колискові, які співає мати Над колискою дитини: Сонки-дрімки в колисоньки, Добрий розум в головоньки, А рісточки у кісточки.
Здоров’ячко у сердечко, А в роточок говорушки, А ніженьки ходусеньки, А в ручечки ладусеньки. Героїня твору Лесі Українки також заколисує свою дитину ласкавими і ніжними словами: Спи ж ти, малесенький, Пізній-бо час.. То, може, мати з дитиною – український ідеал? Недарма ж в Україні споконвіку найшанованішою була Богородиця з немовлям на руках.
А можливо, українським ідеалом є козак – оборонець рідної Батьківщини від чужоземців-поневолювачів? Мабуть, в усіх фольклорних творах, в усій українській літературі не знайдемо більш популярного образу. Чимало дум, історичних пісень, балад, переказів, легенд, казок змальовують образи відчайдушних козаків, як історичних персонажів, так і безіменних героїв. Не можна не пригадати твір, який у цілому присвячено українському козацтву – “Енеїду” І. Котляревського. В образах Енея і троянців втілено найкращі риси українських дицарів-козаків, про що свідчать уже перші рядки твору: Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак…
Еней, його військо, Низ та Евріал. Усіх цих героїв Котляревський змальовує з великою любов’ю, віддаючи їм належну шану; хоча деколи й сміється над ними, та сміх цей є доброзичливим, приязним. Чимало героїчних вчинків козаків змальовано у творах українських поетів-романтиків, зокрема Т. Шевченка, А. Метлинського, М. Костомарова, І. Вагілевича, М. Шашкевича, Я. Головацького, які у своїх поемах, віршах і баладах вимальовують ідеалізований образ козака з усіма його найкращими рисами. Вів мужній, хоробрий, сильний, благородний у своїх вчинках, незламний у бою. А згадаймо ще Кирила Тура з роману П. Куліша “Чорна рада”.
Непохитний у своїх переконаннях, винахідливий і навіть хитрий, благородний і впертий, він є збірним образом козака. З приходом в українську літературу критичного реалізму образ козака поступово відходить, зникаючи з художніх творів, однак у пам’яті народу козак назавжди залишається взірцем чеснот. А може, я помиляюсь, і український ідеал слід шукати зовсім не в людських образах, хай то буде дівчина-красуня, молода жінка з дитиною, лицар-козак? Можливо, українським ідеалом є ряд позитивних якостей, які повинен мати кожен свідомий українець?
У такому випадку цікаво: хто ж може встановити критерії, за якими можна визначити ці якості?.. Вигадаємо спеціальну комісію, яка буде визначати український ідеал? Та, здається, такі ідеали вже є: Леся Українка, Василь Стус та інші.
Мені ж здається, ідеалом є людина, яка залишається Людиною, земля, яка родить хліб, мати, яка колише дитину, дитина, яка посміхається, тобто все те, що відповідає своєму призначенню на землі!
(2 votes, average: 5.00 out of 5)