Крапля довбе камінь не силою, а частим падінням, так і людина стає вченою не силою, а наполегливим навчанням.
Овідій
ДО ЧИТАЧІВ
У цій книзі зібрано найкращі учнівські твори, що відповідають вимогам шкільних програм з української мови та літератури, із світової літератури. Ці твори пропонуються школярам починаючи з п’ятого класу, випускникам, абітурієнтам, батькам учнів і вчителям – не для копіювання, не як зразки завершених самостійних робіт, а для аналізу, творчих роздумів, критичного осмислення, для формування власного погляду
З цією ж метою подано й розгорнуті плани творів, контрольні питання з вибірковими відповідями, користуючись якими, можна простежити логічну послідовність викладеного, побудувати власну відповідь, нарешті, написати на цій основі свій твір.
Наведені твори відповідають чинним програмам як для академічного (загальноосвітнього), так і для профільних рівнів навчання.
Твори, плани, питання можна (і треба!) аналізувати, порівнювати, критикувати, шукаючи і знаходячи кращі варіанти висвітлення розглядуваної теми.
У збірці також запропоновано матеріали
Збагатять обраний і сформульований власний твір уміщені в книзі цитати й крилаті вислови, які можуть бути епіграфами.
Матеріали книги спрямовані на заохочення до творчої роботи, розвиток аналітичного мислення, виховання стійкого інтересу до рідної мови та літератури.
Бажаємо творчих успіхів!
ЩО ТАКЕ ТВІР
Усі твори поділяються на такі види:
І. Твори на нелітературні теми.
Серед творів на нелітературні теми найпоширеніші твори про мистецтво і твори на основі особистих спостережень. До творів на нелітературні теми належать розповіді, описи, роздуми.
Твір-розповідь – це зв’язний текст, усний чи письмовий, у якому послідовно повідомляється про якісь події. Зміст розповіді складається з трьох частин: початок дії, її розвиток і закінчення.
Твір-опис – це зв’язний текст, який дає словесне зображення основних ознак предмета, явища, особи в усній чи письмовій формі. У творі-описі спочатку висловлюється загальне враження від предмета, а потім характеризуються деталі. Розрізняють описи ділові та художні. У діловому описі суттєві ознаки предмета чи явища передаються у строгій логічній послідовності з використанням лексики ділового стилю мовлення. У художньому описі за допомогою образотворчих засобів(епітетів, метафор, порівнянь) зображуються предмети, явища, події.
Він може бути казковим. Обидва описи можуть поєднуватись: у діловому описі припустимі елементи художності і навпаки.
Твір-роздум – це зв’язний текст, у якому в логічній послідовності передано думки, міркування як доказ чи пояснення чогось, робляться відповідні висновки. Основними ознаками такого твору є: 1) наявність провідної ідеї; 2) наявність тез;3)достатність аргументації; 4) плановість, логічна послідовність розташування матеріалу в роботі.
Залежно від джерела збирання матеріалу розповіді, описи й роздуми поділяються на твори на матеріалі життєвого досвіду, власних спостережень, навколишнього життя, екскурсій, а також за картинами, кінофільмами тощо. У кожному з цих видів творів певною мірою поєднуються елементи розповіді, опису й роздуму.
За змістом твори-описи поділяють на описи окремих предметів, тварин, природи, приміщення, зовнішності людини, процесу праці, місцевості, пам’яток історії і культури, а твори-роздуми – на морально-етичні та суспільні теми (у публіцистичному стилі), а також на лінгвістичні теми (у науковому стилі).
Усі ці види творів наведено в нашому збірнику.
II. Твори на літературні теми різноманітні й мають свою специфіку, пов’язанузхудожнім твором.
Це може бути:
-твір-переказ;
-аналіз окремих епізодів;
-індивідуальна, порівняльна, групова характеристика персонажів;
-аналіз ідейного змісту;
-характеристика одного з компонентів художнього твору, з’ясування творчої майстерності письменника;
-зіставлення і порівняння літературних фактів, явищ;
-проблематика літературного твору;
-аналіз сюжетних ліній у творі;
-письмові роботи узагальнювального характеру;
-доповідь;
-реферат;
-твори-листи, щоденники, вірші, присвяти, художні етюди, короткі оповідання, новели, казки тощо.
В основі творів на літературні теми лежить глибоке й усвідомлене знання тексту.
III. Твори на так звані нелітературні теми.
Твори на нелітературні теми вимагають від учня не тільки і не стільки знання художнього твору, а й уміння проникнути в творчу лабораторію декількох авторів, які порушують ту саму тему чи проблему, а також уміння оригінально, по-своєму висвітлити певні події, висловити своє ставлення до них, сформувати власний світогляд, свою життєву позицію. Нарешті, ці твори можуть бути зовсім не пов’язані
Ілітературним доробком.
БУДОВА ТВОРУ
Твір зазвичай складається з трьох частин. У творах на літературні теми це вступ, головна частина, висновок.
У творах на нелітературні теми – це теза, доказ, висновки.
Вступ до твору (теза) не може бути трафаретним, стандартним. Він відповідає темі й не існує сам по собі; викладення матеріалу має збуджувати не лише думки, а й почуття.
Важливою рисою головної частини є конкретність. Тему треба розкривати не загальними фразами, а заглиблюватись у ідейно-художній зміст твору, аргументувати свої думки. Конкретності головній частині надають цитати.
У висновку дається узагальнення, головне в ньому – особисте судження з приводу написаного. Саме в цій частині автор твору виявляє вміння аналізувати, систематизувати і синтезувати свої знання.
У висновку може бути одне з наведеного:
-стислий, на декілька рядків, підсумок усього твору (кінцівка-висновок);
-чітка, докладна відповідь на питання, поставлене на початку твору (кінцівка-відповідь);
-цитата (думка) – яскрава, влучна, яка містить ідею твору (кінцівка-цитата). Пишучи твір, треба враховувати співвідношення його частин: вступ становитьприблизно третину твору, основна частина – близько двох третин його обсягу, висновок – найкоротша частина роботи.
ВИМОГИ ДО ЦИТАТ
Цитатами не слід переобтяжувати твір (досить трьох-чотирьох), аби залишити більше можливості для висловлювання власних думок. Цитати за обсягом мають бути невеликими, за змістом чіткими і тісно пов’язаними з викладенням думки.
Цитати мають поглиблювати, підтверджувати і демонструвати висловлену думку. Вони наводяться точно, скорочення можна робити тільки такі, що не перекручують змісту, кожне скорочення позначається трьома крапками (…); наводячи цитату, треба посилатися на джерела; цитата береться в лапки.
Коли у творі розглядається творчість поетів, цитатами особливо не слід зловживати, бо втрачається зміст особистої думки автора саме цього твору.
ЧИ ПОТРІБНО СКЛАДАТИ ПЛАН?
Під час написання твору (контрольного чи екзаменаційного) план (як і епіграф) не вимагають. Але в основі будь-якої свідомої діяльності людини лежить план: з чого почати? що далі робити? до чого це приведе? Отже, на чернетці варто скласти план: про що, у якій послідовності викладатимуться думки.
План має бути такий, щоб за ним було зрозуміло не лише те, про що йдеться у творі, але й те, яка основна думка твору, як доводиться справедливість цієї думки, якого висновку доходить автор твору.
План може бути простий, складний, цитатний, змішаний. Схема-модель плану може мати такий вигляд:
Дати характеристику героя літературного твору можна за таким планом:
1. Зовнішність героя, риси характеру, мова, звички.
2.Заняття героя. Історія його життя: родина, виховання, оточення.
3. Вчинки героя, спілкування його з іншими персонажами, порівняння з ними.
4.Роль героя у розвитку подій, описаних у творі.
5Біографічні риси в образі героя, прототипи.
6. Герой – типовий (чи нетиповий?) представник свого часу. Його індивідуальність.
7.Оцінка героя автором твору та літературними критиками.
8. Ваше особисте ставлення до героя (захоплення, засудження та ін.).
В ідеалі, якщо план добре складено, на кожний пункт (підпункт) припадає від двох до п’яти речень. План стане ніби конспектом майбутньої роботи.
Використання епіграфа додасть вашому твору ідейної завершеності та естетичної цілості. Епіграфом можуть бути слова, що належать автору, якому присвячено твір, або вислови інших письменників чи поетів, громадських діячів, учених, філософів, а також прислів’я чи інші форми народної мудрості.
МОВНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ПОБУДОВИ ТЕКСТУ
Тим, кому важко самому складати твір, радимо звернути увагу на слова, які допоможуть це зробити.
Для називання теми можна використати такі слова: твір (роман, оповідання, повість, новела, поезія, поема, цикл поезій, збірка), автор (письменник, поет, прозаїк, драматург), присвячений темі (розкриває тему, порушує тему, розповідає про…, є розповіддю про…, є оглядом, є аналізом, є узагальненням).
Для з’ясування ідеї (основної думки, проблеми) можна використати один із можливих варіантів: автор розглядає (ставить, розкриває, висвітлює, порушує, відтворює, показує, розв’язує, торкається, занурюється у проблему, входить у проблему, зупиняється на проблемі).
Якщо йдеться про композицію художнього твору, можна вибрати одне з таких словосполучень: твір складається з кількох частин (побудований, починається, розгортається, змінюється, завершується, подається).
Для викладення авторської позиції, ставлення, оцінок можна вибирати якісь із виразів: автор вважає (переконує, обгрунтовує, відстоює (погляд, ідею, думку), дотримується точки зору (погляду), стверджує, підтверджує, заперечує, переконливо доводить, сумнівається, вагається, схвалює, зневажає, передбачає, міркує, критикує, ігнорує, дорікає, зважає на, спростовує (думку, наклеп), враховує, звертає увагу, цінує, недооцінює). Ці слова можна використати і для характеристики образів.
Для зв’язку з попередніми частинами доцільно вживати такі вирази: як уже зачиналося (як було сказано вище, враховано, взято до уваги), попередній (останній, наступний (розділ)), проаналізований (досліджений, описаний (матеріал)), згаданий (зазначений, викладений, знайдений, відзначений, наведений (вислів)).
У заключній частині (висновках) важко обійтися без висловів на зразок: отже (таким чином, одне слово, із цього випливає), точніше кажучи (інакше кажучи, це означає), аналіз показує (аналіз підтверджує), на завершення (на закінчення можна скачати, можна підсумувати, слід підкреслити), висновок можна зробити такий…
Отже, основними вимогами до твору є:
1)логічна послідовність і зв’язність думок;
2)емоційність і лексико-стилістична виразність;
3)точність формування і формулювання думки, намагання зробити її найяскравішою, найточнішою;
4) орфографічна та пунктуаційна грамотність, охайність і технічна досконалість в оформленні.
Пам’ятайте, що для успішного написання твору необхідно:
1)добре усвідомити тему, дібрати матеріал до неї;
2)докладно продумати і скласти план твору;
3)писати тільки про те, що сам зрозумів, у чому переконаний;
4)уміти відрізняти головне від другорядного, відкидати все зайве;
5)уникати загальних фраз, які ні про що не говорять;
6)дотримуватись послідовності у викладенні думок;
7)стежити за мовою: не вживати слів-паразитів, вульгаризмів і діалектизмів;
8)написати спочатку все на чернетку, потім перевірити написане і лише після цього переписати на чистовик.
ЯК ПЕРЕВІРЯТИ ТВІР
Написавши твір на чернетці, маєте перевірити:
-чи відповідає написане обраній темі;
-якщо є епіграф, то чи співвідноситься він із текстом і темою;
-якщо є план, то чи відповідає він темі;
-чи є логічна послідовність між пунктами плану;
-якщо немає плану, то чи є послідовність викладення;
-чи є логіка у висвітленні матеріалу;
-чи дотримано основних композиційних вимог: вступ, головна частина, висновки;
-чи пропорційні частини твору;
-як сформульовані його основні думки;
-чи є ілюстративний матеріал до них і наскільки доцільно він використаний;
-чи використано в тексті цитати, чи доречні вони і як оформлені;
-чи не допущено фактичних помилок, хибних думок, перекручень;
-якщо написано багато, то як можна скоротити текст;
-якщо твір здається малим за обсягом, то як можна його розширити, чим доповнити.
Керуючись нашими рекомендаціями і зразками, ви, сподіваємось, успішно впораєтесь із написанням творів.
ВИМОГИ ПРОГРАМИ ДО ТВОРІВ
Обсяг письмового твору орієнтовно визначається так:
КЛАС | КІЛЬКІСТЬ СТОРІНОК |
5-й | 0,5-1,0 |
6-й | 1,0-1,5 |
7-й | 1,5-2,0 |
8-й | 2,0-2,5 |
9-й | 2,5-3,0 |
ОЦІНЮВАННЯ
У творі оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення).
За твір виставляють одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст та помилок за мовне оформлення, враховуючи їх співвідношення.
Рівень | Бали | Характеристика змісту переказів і творів | Грамотність |
Початковий (Бали цього рівня одержують учні, в яких виникають значні труднощі у складанні усних і письмових монологічних висловлювань) | 1 | Учень будує лише окремі, не пов’язані між собою речення; лексика висловлювання дуже бідна. | 17-18 і більше /7-8/4 |
2 | Учень будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна й одноманітна. | 15-16/7-8/4 | |
3 | За обсягом робота становить менше половини норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені. | 13-14/7/4 | |
Середній (Бали цього рівня заслуговують учні, які будують текст, що за критерієм обсягу, повноти відтворення інформації і зв’язності значною мірою задовольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно нижчі) | 4 | Письмове висловлювання за обсягом становить дещо більше половини норми і характеризується уже певною завершеністю, зв’язністю, проте є недоліки за низкою показників (до семи): неповнота і поверховість у розкритті теми; порушення послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий тощо. | 11-12/5-6/3 |
5 | За обсягом робота наближається до норми, в цілому є. завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за деякими показниками (до шести): роботі властива поверховість у висвітленні теми, основна думка не проглядається, бракує єдності стилю тощо. | 9-10/5-6/3 | |
6 | За обсягом висловлювання сягає норми, тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але в роботі трапляються недоліки за кількома показниками (до п’яти): помітний її репродуктивний характер, бракує самостійності суджень, їх аргументованості, добір слів не завжди вдалий тощо. | 7-8/5/3 | |
Достатній (Бали цього рівня заслуговують учні, які досить вправно будують текст за більшістю критеріїв, але за деякими і них ще припускаються недоліків) | 7 | Учень самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добираються лексичні засоби, але в роботі є недоліки (до чотирьох): відхилення від теми, порушення послідовності її викладу, головна думка не аргументується тощо. | 5-6/3-4/2 |
8 | Учень самостійно будує досить повне, осмислене, власне і загалом вдало написане висловлювання, проте трапляються ще недоліки за певними показниками (до трьох). | 3-4/3-4/2 | |
9 | Учень самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; розкриває гему, висловлює головну думку; вдало добирає лексичні засоби; однак припускається окремих недоліків (за двома показниками): здебільшого це відсутність виразної особистої позиції чи належної аргументації тощо. | 1 + 1 (не груба) /3/2 | |
Рівень | Бали | Характеристика змісту переказів і творів | Грамотність |
Високий (Бали цього рівня заслуговують учні, які вправно за змістом і формою будують текст: висловлюють і аргументують свою думку: вміють зіставити різні погляди на той самий предмет, оцінити аргументи на їх доказ, обрати один із них, окрім того, пристосовують висловлювання до особливостей певної мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання) | 10 | Учень самостійно будує послідовний, повний текст, враховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності і виразності тексту, але за одним із критеріїв допущено недолік. | 1/2/1 |
11 | Учень самостійно будує послідовний, повний текст, враховує комунікативне завдання; висловлює власну думку, зіставляє її з думками своїх однокласників, вміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обгрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю. | 1 (негруба) /1/1 | |
12 | Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації та адресата мовлення; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості використання тієї чи іншої інформації для розв’язання певних життєвих проблем; робота в цілому відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю. | 0/0/0 |
Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст твору, додається кількість балів за мовне оформлення, і їх сума ділиться на два. При цьому, якщо частка не є цілим числом, то вона округлюється до більшого числа.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)