Як мені видається, досить правильним буде зазначити, що твори українських авторів, присвячені життєпису українців в ті чи інші історичні відрізки, мають деякі спільні характерні риси. Приміром, одні з найбільш відомих творів Григорія Квітки-Основ’яненка та Івана Котляревського “Маруся” та “Наталка Полтавка” відповідно мають дуже схожий образ головної героїні. Це стає зрозуміло навіть за назвою творів – воно складається з одного лише імені головної героїні.
Але об’єднує Наталку і Марусю далеко не тільки це.
Втім,
У ті часи життя було таким, що розраховувати на гарантоване поліпшення було ніяк не можна – як Петро, так і Василь могли нічого не добитися і не стати успішними. Саме тому батьки дівчат схиляли їх до заміжжя з більш забезпеченими чоловіками. Але обидві дівчини від такої перспективи відмовлялися, тим самим демонструючи свій високий моральний рівень і почуття відповідальності перед коханими, які трудяться десь на чужині саме заради їхнього спільного майбутнього. Як мені здається, цей образ в цілому характерний не тільки для Марусі та Наталки, а й взагалі для української дівчини в цілому.
Багато українських дівчат не готові пожертвувати своєю любов’ю заради матеріальних речей.
Маруся і Наталка мають багато спільних рис, але твори, в яких описуються їхні характери, принципово відрізняються. У той час як Наталка змогла зрештою возз’єднатися зі своїм коханим і бути щасливою, Маруся так його і не дочекалася, захворіла і померла. Втім, думається, що різниця в цих творах не означає відмінність в характерах дівчат, адже, якби вони помінялися місцями, все було б точно так само.