Шандор Петефі – видатний угорський поет (1823-1849). Вірш “Коли ти муж, будь мужнім…”

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС

ІІ семестр

ЛЮДИНА В ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАННЯХ

УРОК № 49

Тема. Шандор Петефі – видатний угорський поет (1823-1849). Вірш “Коли ти муж, будь мужнім…”

Мета: познайомити з біографією Ш. Петефі, працювати над аналізом поетичного твору; розвивати зв’язне мовлення; виховувати повагу до подвигу людини.

Обладнання: портрет Ш. Петефі, збірка віршів поета, музичний запис мелодії народного угорського танцю – чардашу, карта світу.

И там, где скачут взмыленные кони,

Гремят орудия,

где борется народ,

Там звучный голос Шандора Петефи

Свободы песнь бессмертную поет.

Л. Беньямін

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності

– Зараз ми послухаємо музичний фрагмент народного танцю одного з європейських народів. Відгадайте, яким народом була створена ця музика, і тоді ви дізнаєтеся, у якій країні жив і творив відомий поет Шандор Петефі. (Звучить чардаш.)

– Так, ця країна – Угорщина.

Повідомлення про сучасну Угорщину

Учень-географ. Столиця Угорщини – Будапешт. Населення – 10,4 млн. чоловік.

Національний склад населення: угорці (мадьяри) – 88 %, цигани –

3 %, німці – 2,5 %, словаки, хорвати, румуни.

Робота з картою

Угорщина – це держава у Центральній Європі. На півночі межує зі Словакією, на північному сході – з Україною, на сході – з Румунією, на півдні має кордон із Сербією, Хорватією й Словенією, на заході – з Австрією.

Загальна площа – 93 тис. кв. км.

Державна мова – угорська, поширені також англійська, німецька, російська мови.

Парламентська республіка з президентською формою управління.

– Не випадково ми заговорили про Угорщину, тому що понад усе на світі ш. Петефі любив свою Батьківщину, заради неї жив і творив, заради неї віддав своє життя.

II. Презентація біографії поета. літературна композиція

Говорять видатні поети.

Поль Елюар (французький поет)

Приветствовать хочу я человека,

Умершего сто лет тому назад.

Двадцать шесть лет ему от роду было,

А Венгрии немало сотен лет,

В них затерялось множество поэтов.

Приветствую поэта я живого.

Ян Неруда (чеський поет). У прекрасної вогненної угорської нації немає більшого сина, ніж Петефі. Й у неї не було дня щасливішого, ніж день народження Петефі.

Ференц Юхас (угорський поет). Петефі – це революція й юність, найпрекрасніші сподівання людства.

Поль Елюар

… Мальчишка

Осмелился постичь всю душу взрослых, став актером,

Осмелился он человека выражать.

Он, умирая с голоду, смеялся над небытием.

Ференц Юхас. Беручи в руки вірші Петефі, не забудь: це шлях до себе самого і до майбутнього.

Ян Неруда. Великий угорський поет Ш. Петефі народився у сім’ї селянина Іштвана Петровича, серба за походженням. Мати його – із словаків, до заміжжя була прислужницею. Батько, відчувши неабиякі здібності свого первістка, прагнув дати йому якісну освіту і, розбагатівши, зміг забезпечити синові навчання в кращих гімназіях та ліцеї. У 15 років Шандор володів 5 іноземними мовами, чудово знав сучасну літературу й античність, захоплювався історією, легко робив переклади, писав вірші.

Здавалося, хлопчик народився під щасливою зіркою, і життя радісно посміхалося йому.

Поль Елюар. Одного разу під час повені буйний розлив Дунаю змив оселю Петровичів і їхню худобу, що призвело родину до зубожіння.

У 1839 р. хлопець вирушає до столиці, щоб вступити до Угорського театру. Але батьки наполягали, щоб син продовжував навчання.

Через деякий час, сподіваючись побачити світ, Шандор завербувався у солдати. І тут чекало на нього розчарування: муштра, чіпляння до поета-солдата зробили перебування в армії нестерпним.

Тяжка хвороба – туберкульоз, що ускладнювався тифом,- стала причиною звільнення з армії.

Ференц Юхас. Без грошей, напівголодний, але щасливий, мандрує він Угорщиною, грає у театрі бродячих акторів, пише вірші.

Суворої зими 1844 р. “я дійшов крайнього ступеня відчаю і, набравшись сміливості, пішов до одного з великих людей Угорщини, як гравець ставить на карту останні гроші, вирішивши: життя чи смерть. Цей великий чоловік прочитав мої вірші, і, за його рекомендацією, їх було видано; я раптом здобув гроші та ім’я”,- так пригадував потім казкову зміну своєї долі поет. Цією великою людиною був Михай Верешмарті, який одразу відчув усю геніальність двадцятирічного юнака й відкрито назвав його “першим поетом Угорщини”.

Ян Неруда. Петефі наполегливо вивчав історію революційного руху минулого. Пізніше він напише у своєму щоденникові: “Ось уже багато років моїм єдиним читанням, ранковою та вечірньою молитвою, хлібом насущним стала історія французьких революцій, це нове євангеліє світу…

Кожне слово, кожну його літеру я викарбував у своєму серці, і в ньому ожили мертві знаки”.

Поль Елюар. 13 березня 1848 р. почалося повстання у Відні (Угорщина в той час перебувала під гнітом Австрії). Звістка про це поширилася по всій Австрійській імперії.

Угорські ліберали вирішили звернутися до короля з проханням розширити громадянські права Угорщини. “Яка ницість просити, коли знамення часу – вимагати; треба підходити до трону не з папером, а з мечем у руці,- писав у той день Петефі у своєму щоденникові. – Абсолютно ясно було одне: треба діяти”.

Ференц Юхас. 15 березня Петефі очолив виступ молоді Будапешта – було проголошено свободу друку, захоплено типографію і надруковано заклик та “Національну пісню” Петефі, що стала гімном революції.

Ян Неруда. Через декілька місяців австрійські війська розпочали виступ проти Угорщини.

Петефі натхненно оспівує героїчну боротьбу угорських військ. Він повертається до армії й бере участь у боях під командуванням генерала Бема. В серпні 1849 р. він загинув смертю хоробрих на полі бою.

ІІІ. Робота з текстом вірша “коли ти муж…”

1. Виразне читання поезії вчителем

2. Словникова робота

Муж – мужчина.

Демосфен – давньогрецький оратор і політичний діяч.

3. Бесіда

1) Що означає для автора бути мужнім? Наведіть приклади з тексту

– Знайти життєву путь (знайти себе, своє покликання і дотримуватися його).

– Творити у вирі битви (бути людиною творчою й сміливою).

– Вміти правду боронити (думати про справедливість, про бідних і беззахисних).

– Зуміти заради правди зламати життя своє (ризикувати своїм життям, пожертвувати собою).

– Боротися й страждати, але своєї волі не віддати (бути незалежним, вільним, не продаватися).

2) Як можна пояснити девіз ліричного героя “Голодний, але вільний”? Чи жив за цим девізом сам поет?

3) Визначте тему та ідею вірша.

Тема – це те, про що розповідається у творі.

Ідея – головна думка твору.

Тема – розповідь про те, що, на думку поета, означає бути мужнім.

Подумайте: цей заклик стосується лише чоловіків чи всіх людей?

Ідея – заклик до людини бути мужньою, сміливою, чесною, справедливою, вільною, бути готовою захищати правду і волю зі зброєю в руках, покласти за них своє життя.

Таке життя не буде легким, але воно буде гідним звання Людини. Автор закликає людей цінувати не комфорт і багатство, а волю, правду, справедливість, хоча іноді здобути їх можна лише дорогою ціною власного життя.

4) Які образи зустрічаються в поезії?

– Муж, лялька на шворках, пес недолугий, гроза, меч, дуб, трава.

5) Які художні засоби вам відомі?

Епітети – художнє означення.

Порівняння – зіставлення одного явища з іншими за спільною ознакою.

Метафора – перенесення ознак чи дії одного предмета на інший за подібністю.

Знайдіть ці художні засоби в тексті вірша.

Епітети – мужній, кволий, сміливий, навісна.

Порівняння – замовкни, як змовкає гроза за краєм гір; будь дубом, що не гнеться під вітром, як трава.

Метафори – пес недолугий – доля; лялькою на шворках в руках долі не будь; будь дубом, котрий буря з корінням вирива.

З якою метою вони використовуються у вірші? (Роблять поезію образнішою, яскравішою, мову вірша – точнішою, виразнішою.)

IV. Висновки уроку

Сьогодні на уроці ми:

– дізналися про життя і творчість Ш. Петефі;

– причитали вірш “Коли ти муж…”;

– працювали над визначенням теми та ідеї поезії;

– пригадали визначення художніх засобів;

– вчилися знаходити в тексті епітети, метафори, порівняння.

V. Домашнє завдання

Порівняти вірш Ш. Петефі “Коли ти муж…” і поезію Р. Бернса “Чесна бідність”.

Індивідуальне завдання. Підготувати розповідь про Ш. Петефі під час революції 1848 р.