Займатися музикою Сергій Рахманінов почав у чотири роки й із задоволенням грав сонати відомого німецького композитора Людвіга ван Бетховена. В 18 років він закінчив Московську консерваторію по класі фортепіано, а через рік – по класі композиції. Його нагородили великою золотою медаллю за видатні виконавські й композиторські успіхи.
На випускний іспит Рахманінов представив одноактну оперу “Алеко” . За неї присутній Чайковський поставив йому п’ятірку із трьома плюсами. Через рік опера молодого композитора була поставлена у
Творчість композитора розвивалося інтенсивно. В 90-і роки почалося життя, що тривало всю, концертна діяльність Рахманінова, що стало одним з великих композиторів миру. Слухачам Рахманінова здавалося, що він не знає ні яких технічних труднощів
В 1897 році пролунала перша симфонія Рахманінова. Через недбалість оркестрантів і диригента симфонія була виконана погано, і концерт окончился провалом. Рахманінов був у розпачі. Три роки він не брався за Твори музики, сумнівався, не вірив у свої сили
Але композитор не може жити без
Він розкривається як прекрасний оперний і симфонічний диригент, що дав своєрідне тлумачення многим класичним добуткам. В 1917 році він виїхав з концертами в міста Європи й Америки. Усюди, де б він не з’явився бублика прагнула в концертні зали, захоплено писала про нього преса, з газетних смуг не сходили його портрети
Рахманінов залишився жити в Америці, де свою тугу за батьківщиною він виразив у Третій симфонії. Під час Великої Вітчизняної війни грошовий збір одного зі своїх концертів, він передав до Фонду оборони СРСР із такими словами: “Від одного з росіян посильна допомога російському народу в його боротьбі з ворогом. Хочу вірити, вірити в повну перемогу” .
Через всю творчість Рахманінов проходить тема Батьківщина. Ліризм з’єднується в його музиці з величними епічними образами. Широкий діапазон почуттів, вираженим композитором у своїх добутках, – від тихого спокою до сильної схвильованості, від світлої радості до похмурого суму. Уже в прелюдії, написаної ще замолоду для улюбленого свого інструмента – фортепіано, сполучаються характерні для Рахманінова могутня колокольность і стрімкий, бурхливий рух
(1 votes, average: 5.00 out of 5)