Сцена допиту Андрія Соколова Мюллером. (Аналіз епізоду оповідання М. А. Шолохова “Доля людини”)

1. Поводження головного героя як відбиття його внутрішньої сутності. 2. Моральний двобій. 3. Моє відношення до двобою Андрія Соколова й Мюллера. В оповіданні Шолохова “Доля людини” є багато епізодів, які дозволяють нам краще зрозуміти особливості характеру головного героя. Один з таких моментів, що заслуговують нашої, читацького, пильного уваги – сцена допиту Андрія Соколова Мюллером.

Спостерігаючи за поводженням головного героя, ми можемо оцінити російський національний характер, відмітною рисою якого є гордість і самоповага.

Військовополонений

Андрій Соколов, змучений голодом і важкою роботою, у колі братів на нещастя вимовляє крамольну фразу: “Їм по чотирьох кубометра вироблення треба, а на могилу кожному з нас і одного кубометра через очі вистачить”. Про цю фразу стало відомо німцям. І далі треба допит героя. Сцена допиту Андрія Соколова Мюллером – це своєрідна психологічна “дуель”.

Один з учасників двобою – слабка, виснажена людина. Іншої – ситий, благополучний, самовдоволений. І, проте, переміг слабкий і виснажений. Андрій Соколов по силі свого духу перевершує фашиста Мюллера. Відмова від речення випити за перемогу

німецької зброї показує внутрішню силу Андрія Соколова.

“Щоб я, росіянин солдат, так став пити за перемогу німецької зброї?! ” Сама думка про це здалася Андрію Соколову блюзнірської На речення Мюллера випити за свою погибель, Андрій погоджується. “А що мені було втрачати?

– згадує він згодом. – За свою погибель і рятування від борошн я вип’ю”. У моральному двобої Мюллера й Соколова останній здобуває перемогу ще й тому, що абсолютно нічого не боїться. Андрію нема чого втрачати, він уже подумки попрощався з життям.

Він відверто знущається з того, хто в цей момент наділений владою й має значну перевагу “Схотілося мені їм, проклятим, показати, що хоча я и с голоду пропадаю, але давитися ихней подачкою не збираюся, що в мене є своє, російське достоїнство й гордість, і що в худобину вони мене не перетворили, як не намагалися”. Силу духу Андрія фашисти оцінили. Комендант сказав йому: “От що, Соколов, ти – теперішній російський солдат. Ти хоробрий солдат.

Я – теж солдат і поважаю гідних супротивників”.

Я думаю, що сцена допиту Андрія Соколова Мюллером показала німцям всю витривалість, національну гордість, достоїнство й самоповагу російської людини. Для гітлерівців це був гарний урок. Непохитна воля до життя, що відрізняє російський народ, дозволила виграти війну, незважаючи на технічну перевагу супротивника


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Сцена допиту Андрія Соколова Мюллером. (Аналіз епізоду оповідання М. А. Шолохова “Доля людини”)