Дитячий поет і перекладач, драматург і лірик, педагог і редактор – такий творчий діапазон Самуила Яковича Маршака. Він увійшов у дитячу літературу ще в перші роки Російської влади. Випливаючи за В. Маяковським, С. Я. Маршак уводить у свою поезію нових героїв, відбиває ті зміни, які відбулися в нашій країні, жваво відгукується на все, що відбувається в житті радянських людей. С. Я. Маршак тісно зв’язав свою творчість із повсякденною боротьбою радянського народу за торжество комунізму
С. Я. Маршак народився в 1887 року у Воронежі. Дитинство
Сім’я живе на невеликий заробіток Маршака як кореспондента петербурзьких газет. Там він уперше починає працювати над перекладами англійських балад, віршів В. Блейка, Рабиндраната Тагора й інших поетів.
У зв’язку з початком імперіалістичної війни поет веде більшу роботу з евакуації дітей біженців і на дитячих майданчиках міста. В 1915 році він працює в дитячої колонії на березі Онезького озера (Олонецкая губернія). До цього часу ставиться й публікація перекладів англійських балад, віршів В. Блейка.
З 1917 по 1922 рік С. Я – Маршак живе й працює в Катеринославі (нині місто Краснодар). Він співробітничає в газетах, публікує книгу “Сатири й епіграми”, з доручення Кубано-Черноморского ревкому партії завідує секцією дитячих притулків і колоній в Обласному відділі народного утворення. С. Я. Маршак веде величезну педагогічну роботу, викладає в краснодарських вузах, бере участь в організації Будинку дитячої праці й відпочинку, проводить бесіди з педагогами про позашкільну роботу з дітьми, створює “Дитяче містечко”. Одночасно він очолює Краснодарський театр для дітей
В 1922 році Маршак переїжджає в Петроград, де організує студію дитячої літератури при Інституті дошкільного утворення. В 1923-1930 роках Маршак створює цілий ряд добутків для дітей: “Дитинки в клітці”, “Казка про дурне мишеня”, “Веселі чижі”, “Учора й сьогодні”, “Цирк”, “Пошта”, “Як рубанок зробило рубанок”, “От який неуважний”, “Вусатий-смугастий”. В 30-і роки С. Я. Маршак разом з А. М. Горьким становить проект записки про положення в дитячій літературі й про створення спеціального видавництва книг для дітей (Детиздата), виступає й,! I Всесоюзному з’їзді, радянських письменників (1934) з доповіддю “Про велику літературу для маленьких”; в 1935 році його обирають головою Всесоюзної секції дитячої літератури.
В 1939 році С. Я. Маршак був нагороджений орденом Леніна. До цього часу ставиться вихід у світло його віршів “Петя Папуга”, “Кораблик” і статей: “Горький і діти”, “Зі спогадів про Горький”.
1941 рік. Вітчизняна Війна мобілізувала всіх радянських письменників на боротьбу з фашизмом. Маршак починає працювати у Вікнах ТАСС. Окремим виданням виходять у світло його книга “Партизанам.
Вірші й карикатури”, альбом з текстом С. Я – Маршака й малюнками Кукриниксов “Урок історії”, “Блицфрици”, “Вірші про війну” і ін. Головна мета його Творчості в ці роки – допомогти забезпечити перемогу у війні, однак Маршак не забуває й про дітей: в 1943 році він пише свою знамениту казку для дітей ” Дванадцять місяців”, за якої був нагороджений Державною премією
В 50-і роки виходять у світло книги “Весела подорож від А до Я”, “Як шукали Наташу”, “Курочк-рябі й десять каченят” і ін. У ці ж роки були опубліковані переклади віршів Джанни Родари “Здрастуйте, діти!”, чеських народних пісеньок “Хоровод”, англійських пісеньок “Пливе, пливе кораблик” і ін. В 1957 році у зв’язку з ювілеєм С. Я. Маршак був нагороджений орденом Леніна й медаллю ім. К. Д. Ушинского.
В 60-і роки письменник веде величезну творчу роботу: звертається з листом до делегатів Всеросійського з’їзду вчителів “Учитель і письменник-соратник”, публікує статті про поезію Е. Винокурова, А. Твардовского й листа до учасників наради із проблем художнього перекладу й наради молодих письменників і т. д. У квітні 1963 року С. Я. Маршакові присуджується Ленінська премія за збірник віршів “Вибрана лірика” і книги для дітей: “Тиха казка”, “Велика кишеня”, “Від одного до десяти”, “Весела подорож від А до Я” і др.
С. Я. Маршак помер 4 червня 1964 року й був похований на Зеландско-Дівочому цвинтарі Вмоскве.
С. Я. Маршак поряд з В. Маяковським був зачинателем росіянці дитячій літератури. За словами А. А. Фадєєва, він зумів розкрити перед дітьми “зміст нашого нового життя, передати їм нові ідеали, тобто заговорити з дітьми молодшого віку по всіх самих основних питаннях політики, про що ніхто й ніколи за увесь час існування дитячої літератури з дітьми цього віку не розмовляв” . Вирішальний вплив на початку творчого шляху зробив на нього М. Горький, що прищепив юному поетові любов до життєво-правдивої поезії, тісно пов’язаної з народом. Вихований на кращих зразках класичної поезії, на добутках усної народної творчості, Маршак зумів уникнути пагубного впливу декадентської літератури й домогтися у своїй ліриці “пушкінської ясності вірша”. Маршак прийшов у дитячу літературу, уже будучи добре відомим своїми ліричними віршами, сатиричними добутками, прекрасними перекладами з англійської й шотландської поезії. І це не випадково: він уважав, що, перш ніж стати дитячим письменником, треба бути письменником у повному змісті цього слова
Було в Маршака й інше необхідне для дитячого письменника якість – глибоке, всебічне знання дітей. Він завжди виступав як захисник дитинства: і в Лондоні, звідки писав про трагічне положення дітей, і у Воронежі й Краснодарі, де, спілкуючись із дітьми, учився розуміти особливості дитячої психології.
З перших кроків своєї творчості поет прагнув прилучати дітей до скарбниці світової літератури, до багатств усної народної творчості, розвити в них художній смак. \ Це мало особливе значення тому, що С. Я. Маршак вступив у літературу в той час, коли їзді не була витиснута дореволюційна повчальна й монархічна дитяча Література, коли ще видавалося безліч слащавих і малограмотних книжок, у яких, за словами С. Я. Маршака, “і не пахнуло морською сіллю – там трималося нагріте кімнатне повітря й пахнуло манною кашею”. Подібні книжки були “просочені плоскою й убогою мораллю, що, ще, на думку Бєлінського, була дешевше пареної ріпи, тому що для неї не потрібно вміти не мислити, не бути людиною з талантом”.
Росіянці дитячій літературі багато чого в ці роки доводилося відстоювати, багато чого завойовувати вперше. А. М. Горький призивав дитячих письменників виховувати з дітях “дух активності”, повага до сили розуму, до пошуків науки. За словами великого письменника, “велика сила мистецтва – зробити людини сильним і гарним”. Горьковская думка про романтика й героїзм вільної праці на благо людей розроблялася багатьма талановитими дитячими письменниками.
Ця тема стала визначальної й у добутках С. Я. Маршака, написаних протягом 1922-1930 років: “Пожежа” (1923), “Пошта” (1927), “Учора й сьогодні” (1925), “Війна із Дніпром” (1931), “Як рубанок зробив рубанок” (1927) і др.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)