9 клас
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
І варіант
У Новому Заповіті вустами Апостола Іоанна мовиться: “І спочатку було Слово, і Слово було Бог. Усе через нього почало бути. В ньому було життя, і життя було світлом для людей”.
Ось так в словах давньоєврейського мудреця виражено одну з непохитних істин нашого буття.
Слово може дати життя, вбити, може возвеличити і принизити. “Ну що б, здавалося, слова” – розмірковував великий Кобзар, але велика сила слова, бо, почувши його, “серце б’ється – оживає”. Слово здатне
Роль поета завжди мала вирішальне значення в житті суспільства. Поетичне слово в різні часи служило різним цілям. Маючи велику силу, воно маніпулювало свідомістю людства, керувало поведінкою народних мас, закликало до боротьби і піднімало дух.
З давніх-давен воно надавало людині сили і натхнення, вселяло віру в свою могутність, збуджувало “приспані” почуття, збагачувало внутрішній світ людини.
Роль поета в суспільстві
Слово здатне підтримувати людину в тяжкі хвилини його життя, але одночасно може бути зброєю у боротьбі з ворогами. Сила українського поетичного слова завжди лякала ворогів нашого народу, тому і знищувалися українські поети, тому і зазнала численних знущань наша мова. Слова має здатність керувати людськими серцями і думками, знаходить відгомін в душах. Єдиною “одрадою” в часи народного горя є поет, тому і закликав його Пантелеймон Куліш промовляти “своє слово”, “дзвонити” про правду.
У вірші “До кобзи” Пантелеймон Куліш возвеличив роль митця у суспільстві, зобразив поета носієм історичної пам’яті народу, виразником його совісті і моралі, ідей і вподобань.