1572-й м. У Франції – у розпалі релігійні війни між католиками й гугенотами. Іде жорстока боротьба за владу, у якій зіштовхуються інтереси трьох основних партій – протестантів або гугенотів (її після смерті принца Конде очолює доблесний адмірал Гаспар де Колиньи), королівської партії, слабейшей із трьох, і партії ультрароялістів герцогів Гизов. Король Карл IX, дотримуючись принципу Людовика XI “розділяй і пануй”, старанно розпалює ворожнечу між крайніми партіями. У неї поневоле утягнена більша частина націй.
Страсті напружені, сутички
Парубок з небагатої дворянської сім’ї – його кличуть Бернар де Мержи – їде в Париж, щоб служити при адміралі Колиньи. Він сподівається також, що його представлять до двору. У Парижу живе його брат Жорж. Бернар, як і його батько, – переконаний протестант, а Жоржа сім’я вважає відступником, оськільки він перейшов у католицтво. По шляху Бернар через своє легкодумство втрачає коня й всіх грошей.
Але першим, кого він зустрічає, виявляється його брат Жорж, якого він колись гаряче любив і якого навіть після
Жорж повідомляє брата, що це графиня Діана де Тюржи, одна з найкрасивіших дам при дворі. Її сині очі, прекрасні чорні волосся й білосніжна шкіра вражають уяву юного провінціала. Жорж приводить Бернара додому й розповідає йому, що причиною його відступництва було неварте поводження принца Конде, що жорстоко принизив його. Взагалі ж він не вірить ні в що, і Біблію заміняє йому Рабле.
Просте католицтво для нього більш зручно, оськільки, дотримуючи зовнішніх обрядів, можна не вкладати в релігію душу. В адмірала Колиньи Бернара приймають прихильно завдяки рекомендаційному листу батька, а також виявленої їм самим хоробрості – він не замислюючись роздруковує принесене адміралові послання, що навколишні вважають отруєним, оськільки воно виходить від Гизов, відомих своїм підступництвом і ненавистю до Колиньи.
Бернар стає корнетом адмірала. Брати відправляються на королівське полювання, де Жорж має намір представити Бернара до двору. Збір призначений у Мадридському замку. У центрі уваги придворних – прекрасна Діана де Тюржи.
Проходячи мимо Бернара, вона роняє рукавичку. Грубо відіпхнувши Бернара, її піднімає нахабний шанувальник Діани Коменж. Бернару пояснюють, що він повинен викликати кривдника на дуель, що він і робить. Під час полювання Діана залишається наодинці з Бернаром і дає йому чудодійну ладанку. На дуелі ладанка рятує Бернару життя – смертоносна рапіра ськовзає по ній і лише злегка зачіпає юнака.
Він убиває Коменжа ударом толедського кинджала. Пораненого Бернара поміщають у відокремленому будинку, де про нього піклується цілителька, що знає користь у білій магії. Один раз уночі видужуючий Бернар випадково бачить сцену чаклунства – Діана й знахарка заклинають таємні сили зцілити Бернара й приворожити його до Діани. Однак юнак уже й без того жагуче закоханий. Йому загрожує суворе покарання за вбивство на дуелі.
Жорж намагається домогтися для Бернара помилування, але адмірал Колиньи, до якого він звертається із проханням про заступництво перед королем, різко й принизливо відмовляє йому. Жорж розлютований, але не дає волі своїм почуттям. Бернар помилуваний королем на прохання королеви, точніше – Діани де Тюржи.
Після дуелі Бернара зауважують при дворі. Йому роблять знаки уваги й злегка жартують над його провінційною наївністю. Діана дає Бернару ключ і призначає побачення.
Король запрошує Жоржа на аудієнцію. Він показує Жоржу аркебузу і як би невзначай пропонує йому помститися адміралові Колиньи за образу, убивши його пострілом у спину. Жорж рішуче відмовляється.
Король наказує йому через якийсь час привести в Париж легкоконний загін, яким він командує. Повернувшись додому, Жорж попереджає адмірала про небезпеку анонімною запиською, але Колиньи залишає неї без уваги. 22 серпня він поранений пострілом з аркебузи Морвелем, якого прозвали за це “убивцею на службі короля”.
У Парижу згущаються Хмари, але закоханий Бернар нічого не зауважує навколо. Щоночі Бернар і Діана зустрічаються у відокремленому будинку. Діана не залишає надії навернути коханого до своєї віри, але їй це не вдається.
Після пострілу в Колиньи між молодими дворянами – протестантами й католиками виникають сутички. юрба, Що Озвіріла, городян накидається на Бернара, і він лише чудом рятується від смерті.
Увечері 24 серпня за наказом короля Жорж приводить у Париж свій загін. Наближається одна з найстрашніших сторінок в історії Франції – Варфоломеевськая ніч. Усе готово до акції, про яку відомо лише вузькому колу присвячених: стягнуті вірні королеві війська, збройні ополченці, відзначені білими хрестами будинку гугенотів.
Морвель привозить Жоржу наказ разом зі своїм загоном і ополченцями винищити вночі протестантів – ворогів короля. Жорж із обуренням відмовляється, зриває знаки відмінності й залишає солдат, яких бентежить учинок командира, але пересилює бажання пограбувати будинку гугенотів.
Бернар відправляється на побачення до Діани. По шляху він зустрічає друга-католика, що наполегливо радить йому спішно покинути місто. Діана благає Бернара перемінити віру, інакше він загине, як його однодумці. У місті вже палахкочуть пожежі й чутна ревіння несамовитої юрби.
Бернар непохитний. Він готовий умерти, але не може змінити собі. Зрештою Діана з розпачем говорить, що таким вона любить його ще більше.
З’являється Жорж. Він приносить у будинок Діани дитини, якого простягнула йому вмираюча мати. Діана обіцяє подбати про нього.
Різанина триває ніч, день і ще кілька днів, з Парижа вона переходить у провінцію. Убивці впиваються кров’ю інакомислячих, а протестанти, багато хто з яких проявляли чудеса хоробрості на війні, безмовно гинуть, не роблячи опору. Сам Карл IX “стріляє по дичині” з улюбленої довгої аркебузи. Жоржа саджають у в’язницю за непокору королеві.
Бернар перечікує кілька днів у будинку Діани, а потім відправляється в міцність Ла-Рошель, самий стійкий оплот гугенотів на півдні Франції. Разом з рішучими жителями міста й такими ж, як він, утікачами він збирається дорого продати своє життя у випадку облоги міцності. Король намагається схилити заколотне місто до миру й посилає туди друга адмірала Колиньи хороброго вояка протестанта Лану. Він очолює оборону міста, щоб викликати довіра ларошельцев, і виявляється між двома вогнями. Бернар стає його ад’ютантом і не жалує себе в ризикованих вилазках проти католиків, що осадили місто.
Одна з вилазок виявляється для нього фатальний. Із групою солдатів він улаштовує засідку на загін католиків. Коли він наказує солдатам стріляти, двома кулями вбитий проводир загону. Бернар довідається в ньому Жоржа.
Жорж умирає в Ла-Рошели. Протестантський священик і католицький чернець заперечують право останнього дієприкметника, але Жорж від нього відмовляється. Перед смертю він вимовляє гіркі слова: “Я не перший француз, якого вбив брат… Думаю, що й не останній”. І потім, щоб утішити Бернара: “Пані де Тюржи просила передати, що вона любить тебе як і раніше”.
Бернар безутішний. Через якийсь час Лану залишає Ла-Рошель, королівське військо знімає облогу, підписують мир, і незабаром умирає Карл IX. Автор пропонує читачам самим вирішити, які були подальші долі Бернара й прекрасної Діани де Тюржи.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)