Єдність особистого і громадського, чесна й сумлінна праця кожного члена суспільства, відповідальність перед майбутніми поколіннями за те, що ти зробив у житті – такі визначальні принципи головного героя твору Платона Микитовича Ангела, який вважає їх обов’язковими для всіх.
На перший погляд, Ангел – “куркуляка”, “за копійкою не те, що нахилиться, а ляже”. Та й сам Платон Микитович відверто зізнається, що не байдужий до грошей. Правда, він їх не любить, а поважає.
Однак не варто робити поспішні висновки, треба уважніше
У розмові з журналістом Клоковим Ангел, відповідаючи на запитання про вищу мету свого життя, каже: “Жити як слід”. Що це означає? Жити тільки для себе? Ні! Платон Микитович не відділяє себе від держави, а вважає себе її частиною.
Ангел добре знає, що гроші – мірило достатку, а заробляються вони працею. Хизуватися бідністю, злиднями, на його думку, соромно: “І жити треба неабияк, а добре, багато”.
Платон Микитович виступає за сувору економію, бо в ній – запорука зростання добробуту, багатства країни. Кожна людина повинна вболівати за народне добро,
Його думка про бережливість і ощадливість завжди буде актуальною.
Для головного героя надзвичайно важливо, яку пам’ять після себе залишить людина. Тому дізнавшись, що син Петро не виступив проти помилкового рішення спорудити багатоквартирний будинок у такому місці, де буде неможливо жити, він радить йому визнати свою помилку перед відповідною інстанцією. А у відповідь чує: “За п’ять років я, може, и не працюватиму тут…” Отже, відповідатиме інший…
Це обурює старого, і він гнівно заявляє: “… за кожну годину своєї роботи – відповідай! Помреш – і тоді пам’ять про тебе відповість за діла твої”.
Прочитавши п’єсу “Дикий Ангел”, ми глибше усвідомлюємо, що наша держава буде багатою, а люди матимуть добробут лише тоді, коли кожний – від робітника до державного службовця – ставитиметься до своїх обов’язків відповідально.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)