Повість талановитого українського автора Михайла Старицького “Оборона Буші” відзначається соціально важливою проблематикою, яка є й досі актуальною. У творі провідною проблемою є українсько-польська війна. Чому виникає ворожнеча між народами? Чи можлива соціальна справедливість?
Ці питання виникають і по-своєму вирішуються в повісті. Головні персонажі змальовані Старицьким дуже романтично: вони молоді, палко закохані один в одного. Мар’яна – донька сотника, яка має сильний “чоловічий” характер. Мабуть, саме тому їй
Вона красива жінка, але в батальних сценах не поступається справжнім воїнам. Дівчина настільки віддана своїй Батьківщині, що здатна пожертвувати коханням та навіть собою. Коли вона дізнається, що її коханий Антось насправді польської крові, то не хоче його більше бачити, адже тепер він – ворог. Така безапеляційність є ознакою стійкості переконань.
Мар’яна не бачить компромісів, для неї перемога над ворогом можлива тільки в запеклій боротьбі та самопожертві. Інший погляд на проблему соціального непорозуміння народів представлений образом Антося. Він вірить в гуманний спосіб
Адже, будучи ще маленьким Антось загубився в лісі і його знайшов та пожалів сотник Завісний – взяв його до себе та виховав як сина. Через багато років випадково з’ясується правда – Антось не українець, а поляк. Тому на деякий час він пристає до польського війська, і також підходить до вежі Буші. Під виглядом парламентаря Антось входить до замку і переконую Мар’яну в тому, що не бажає зла жодному українцю.
А його кохання до дівчини настільки сильне, що він готовий допомогти їй здійснити героїчний вчинок – затримати поляків жертвуючи собою. Відважна сотниківна бачить єдиний вихід, як притримати польські війська – підірвати бочку з порохом, для чого кидає в бочку смолоскип. Закохані переживають миттєвості щастя від того, що вони разом і що можуть подарувати іншим людям надію на перемогу. Твір “Оборона Буші” безумовно патріотичний, адже показує любов народу до рідної землі. Подвиг простих людей, які мужньо боронили рідне містечко, аби не дати просунутися далі ворожим військам, є доказом того, що не переродилися ще справжні герої.
Проблема непорозуміння народів хвилювала автора, він жорстко засуджував агресію, соціальну несправедливість, та разом з тим утверджував героїзм простого народу. Мешканці містечка-фортеці Буші розуміли, що йдуть на самопожертву, але не могли дозволити ворогові перемогти. Війська Богдана Хмельницького були в той час знесилені і потребували часу, аби з’єднатися з іншими. Істинна любов до Батьківщини стала найвищою цінністю.
В уста сотника Завістного автор вкладає слова віри в те, що герої України не здоланні.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)