Твір п’єсою М. Метерліииа “Синій птах”. Пізнати світ якомога швидше і глибше – одна з цілей людини, навіть якщо вона цього не усвідомлює. Саме про це й розповідає Моріс Метерлінк у драмі Синій птах”. Використовуючи форму Казки, драматург розповідає не тільки про різноманіть жанру, а й про його багатомірність.
Він змушує читача побачити інший бік речей, вдихаючи у них життя. Персоніфіковані образи Хліба, Цукру, мають не тільки помічниками для дітей на шляху пошуків Синього птаха, допомагають їм зрозуміти цінність звичайних речей,
Виявляється, любов і добро перемагають смерть. Любов і добро здатні перемогти зло. І не завжди, слово передає справжні почуття людини, а інколи й приховує їх.
Що ж допомагає Тільтілю і Мітілі пізнавати світ? Виявляється, для цього потрібні передусім зусилля самої людини: її бажання й прагнення змінюватися на краще, намагання зрозуміти інших людей. Від кого або від чого залежить,
Не випадково після подорожі він повертає дітей назад, з мисливської хижки, де Тільтіль переконується, що вигляд казкового Синього птаха збігається з виглядом його горлиці. Отже, коли щось схоже на ідеал було, то сенс подорожі – саме в пошуках, у бажанні досягти ідеалу.
Людину вивищують пошуки ідеалу, прагнення дістатися його, вдосконалюватися на життєвому шляху, відкриваючи для себе нові горизонти. Метерлінк доводить, що можливості пізнання Царини Невідомого в руках людини. І все це залежить від особистих якостей, від того, чи готова людина до пошуків істини.
Якщо це не так, то для людини все попереду і все можливе.