1. Проблема добра і зла – центральна в романі (уже на перших сторінках роману автор зазначає: “… У неї чоло, а за ним хорониться брунька розуму, яка от-от розів’ється, розцвіте і пізнає добро і зло”).
2. Добро для українського селянина – праця, земля (любити землю і працю на землі – заповіді Господні, і герої шанують їх):
А) Мартин Заруба – селянин-господар (для нього праця на землі та багатство
Є засобом утвердження себе як особистості, утвердження честі і гідності, здобуття поваги до людей. Він готовий допомогти ближньому,
Однієї умови, якщо цей ближній шанує Божу заповідь: “Здобувати хліб у поті чола свого”. Мартин Заруба – це не Пузир І, Карпенка-Карого, для якого праця була лише засобом збагачення);
Б) різні відчуття праці в героїв роману (є в “Марії” праця-відчай – саме так працює Гнат після смерті дитини. Є праця-рятунок: Корнієві “все більше пізнається смак і радість праці… він стає людиною”. Найширше представлена в “Марії” праця-радість. “Можна п’яніти від усього, але найприємніше оп’яніння від праці і любові”. Праця приносить радість героям тому, що
Трудяться
В) образ землі – архітип підсвідомого (визначав і визначає особливості української ментальності: земля – годувальниця, земля – свята, земля – жива істота);
Г) образа землі – тяжкий гріх (ось як сприймає землю 15-річна Марія: “Глянула на недосіяне поле… Боже, де ще межа! А недосіяне не можна кидати.
М’яка рілля просить зерна… Земля не буде чекати, гріх заставляти чекати її.
Ось досіємо – й тоді на вечірню”):
3. “Щастя наше в повноті існування”.
4. Моральна основа буття героїв – віра в Бога (дотримання Божих заповідей; саме по них звіряється життя).
5. Образ Марії – символ багатостраждальної матері-України (втілює в собі страждання всіх матерів України, а ім’я її нагадує ще про одну Матір, син якої приніс себе в жертву, аби зупинити зло в людських душах).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)