Проаналізуйте поєднання фантастичного і реального в повісті-казці Е. Т. А. Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Циннобер”. Розкрийте метафоричний зміст казки.
За визначенням письменника, “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер” – це “казка про реальне”, у якій він подав власне філософське бачення сенсу життя людини. У повісті-казці дія розгорнулася у казковій країні – князівстві Керпес.
Тема повісті: показ духовно обмеженого світу філістерів, у якому немає місця ентузіастам.
Ідея: викриття негативних рис особистості
– клас морально-етичних проблем;
– кохання;
– освіти;
– добра і зла;
– творчої людини і бездуховного філістера.
У творі автор розкрив 2 головні сюжетні лінії: історія життя малюка Цахеса, історія кохання Бальтазара і Кандіди.
Мета автора – застерегти тих, хто прагнув лише службового і матеріального благополуччя.
Світ філістерів Гофман викрив за допомогою іронії:
– “просвітницька” діяльність Пафнутія Великого
– князь Барзануф полюбляв нагороди, такі захоплення свідчили про обмеженість і пихатість правителя;
– професор Мош Терпін – жалюгідний раціоналіст, його дослідження і відкриття безглузді і нічого спільного з наукою та освітою не мали;
– Кандіда (кохана Бальтазара) – вродлива, досить звичайна і дещо легковажна дівчина, не дуже освічена, полюбляла лише веселі розваги.
Філістерам Гофман протиставив ентузіастів. Вони жили наче в іншому вимірі, їхній світ набагато ширший, складніший, проте прекрасніший. Над ними не мали влади ті цінності, що хвилювали філістерів.
Глибока духовність і щире відчуття краси – ось їхні визначальні риси.
Основний конфлікт твору – протистояння митця (Бальтазара), який бачив і цінував прекрасне, жив і творив за законами вищої духовності, і філістера (Ціннобера), який поклонявся золоту, втратив цінніші орієнтири, жив за законами голого практицизму.
Цахеси і їм подібні з’являються і процвітають, а Бальтазари йдуть у вигнання, а то й у в’язницю, або ж їх “приручають” завдяки:
1) засліпленому суспільству, що втратило духовні цінності і творило собі кумира;
2) владі грошей (їх символ – 3 золоті волосини у Цахеса).
Автор дійшов висновку: багатство й людська глухота, те, що люди забували закони природи й краси, – все це призвело до панування безглуздості й вульгарності. Але Гофман вірив у велику силу мистецтва – перемога на сторінках його казки можлива, але у світі людей все набагато складніше. Цим і пояснював іронічний фінал твору.
Таким чином, занепад бездуховності призвів до збільшення філістерського світу, а її відродження – навпаки, до процвітання життя у суспільстві.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)