Хто може навчити нас розуму, передати досвід та народну мудрість? Американські фільми? Зовсім ні.
Рідні? Так, уже ближче, але ж їх також хтось цього навчив. Знайти джерело батьківського інтелекту – ось найважливіше завдання для мене.
Що це може бути: книжки або театр? Я вважаю, що ні, бо читати людина навчається набагато пізніше, ніж починає щось тямити. Перші уроки розуму ми отримуємо зі спілкування з батьками, братами та сестрами, друзями врешті-решт.
Кожна людина в розмові використовує прислів’я та приказки. Це, як я прочитав
Не знати жодного прислів’я неможливо, бо всі хоча б один раз чули: “Без труда нема плода”, “Хто рано посіє, рано й пожне” або “Добре в гостях, а дома ліпше”. У приказках усе зайве відкидається й залишаються тільки правдиві, перевірені, мудрі слова.
Прислів’ями та приказками охоплене все життя людини. Можна почути вислови про природу, науку, розум, працю, знання, друзів, мораль, вдачу тощо. Мудрі,
Прислів’я вчать нас, як правильно поводитися. Вони допомагають гідно і дотепно відповідати на закиди моїх однокласників (“Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля”).
Мені хотілося б знати всі прислів’я та приказки (що, мабуть, неможливо), бо це ціла скарбниця мудрості та знання наших пращурів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)