Поясніть втілення вищих духовних поривань в образі Фауста (трагедія Й. В. Гете “Фауст”)

Герой однойменної трагедії “Фауст” людина високих духовних поривань. У своїх пошуках Фауст хоче знайти такий спосіб існування, при якому мрія і дійсність, небесне і земне, душа та плоть співпадуть, зіллються. “Дві душі живуть у мені” – признається Фауст. Одна з них – земна та палка, вона любить земне життя. Інша тяжіє до небесної чистоти, подалі від тіла.

Фауст – лікар, за це його люблять та поважають прості люди. З одного боку, Фауст цінує це. Він прагне допомагати людям. Але жага творчості та великих здійснень, насправді

могутніх вчинків не полишають його:

“Я людям руки розпростер. Я груди бідам їх відкрию І радощам – всьому, всьому. І весь тягар фатальний їхній,

Всі біди на себе візьму”.

Його прагнення нових знань, пізнання істин, діяльності не можуть бути насичені. Тому розум Фауста не буває в спокої, герой знаходиться у постійних пошуках. Фауст домовляється з дияволом подовжити своє життя “до кінця людства”, не тільки для того, щоб отримати безмежне пізнання світу для самого себе, він сподівається також допомогти людям подолати недосконалість цього світу.

В трагедії Фауст проходить через випробовування,

сумніви, гріхи, розчарування, спокуси, горе, порожнечу та почуття провини. Через нього гине Маргарита, він втрачає Олену прекрасну. Проте, у фіналі Фауст виявляється людиною, в якій перемагають саме високі помисли: людяність, любов, невтомний розум, віра в прекрасне.

Гете стверджує велич людини, її можливості розвитку, силу та красу людського розуму.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Поясніть втілення вищих духовних поривань в образі Фауста (трагедія Й. В. Гете “Фауст”)