Походження “Фізіолога”

ФІЗІОЛОГ – перекладний природознавчий твір: книга про властивості реальних і фантастичних тварин, птахів, дерев, мінералів із тлумаченням їх у символіко-алегоричному дусі. Ф. відомий на Русі у двох редакціях. Одна з них виникла в ІІ-ІІІ вв. у грецькій олександрійській літературі. У цій редакції, наприклад, оповідання про лисицю втілює поняття хитрості: голодна, воно причиняється бездиханної, а коли до неї злітаються птахи, то вистачає їх і з’їдає

Оповідання про неясити (пелікана) розкриває подання про чадолюбии, камінь адамант (алмаз)

уподібнюється силі, що очищає, рівної Ісусові Христу, і т. д. Серед персонажів Ф.- міфологічні сирени й кентаври, птах фенікс. Друга редакція Ф. (її називають”візантійською”) менш популярна на Русі, але була поширена в південних слов’ян. У цій редакції переважає повчальний початок: у статті про дворогу антилопу пояснюється, що Бог дав чоловік два завіти – Стара й Новий; властивість дятла клювати “носом своїм”, “де мякко древо”, рівняється з пошуками дияволом слабостей у людях; фантастичне омолодження осліплі від старості орла вподібнюється звертанню грішника до церкви й т. д. Ці “складні тлумачення
“Фізіолога” не відбилися на літературному стилі російського середньовіччя” (Адрианова-П е р е т ц У. П. Нариси поетичного стилю Древньої Русі.-М.; Л., 1947.-З. 94, примеч. 6), але символічні образи Ф. залишалися постійно в арсеналі художніх засобів давньоруських письменників і книгарів аж до XVІІІ в. Так, віршотворці приказної школи XVІІ в. черпали у Ф. матеріал для “естествословних” уподібнень (Панченко А. М. Російська віршована культура XVІІ століття.-Л., 1973.-З.

52-53). При переписці Ф. у рукописних збірниках XV-XVІІ вв. текст його іноді супроводжувався барвистими мініатюрами

О. А. Белоброва


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Походження “Фізіолога”