Повість “За ситуаціями”, як слушно відзначили деякі критики (О. Бабишкін), має струнку і компактну композицію. Дія розгортається в логічно-часовій послідовності, повість не переобтяжена позасюжетними елементами.
Перед читачем у прискореному, ніби кінематографічному ритмі проходять один за одним епізоди, що весь час сприяють наростанню почуттів Аглаї аж до найвищого піднесення. Написані вони справді по-кінематографічному гостро і ощадно в засобах.
Добрим композиційним засобом у повісті “За ситуаціями” є пісня “Гайда
О. Кобилянська, як мало хто з українських прозаїків, уміла змалювати образ виконавця, його почуття і пережинання під час гри або співу, передати музичні образи словесно. Ця специфічна риса О. Кобилянської, що розкриває її виключне музичне чуття, виявилася
Так само і в побудові фрази відчувається прагнення письменниці “інструментувати мову”.
Розробляючи в повістях “Через кладку” і “За ситуаціями” тему інтелігенції, письменниця ставить і розв’язує у них складні питання свого часу: викриття космополітизму, винародовлення та зрадництво української буржуазної інтелігенції, розвінчання культу ніцшеанської надлюдини як антигуманістичного, аморального явища. Завдяки цьому повість “За ситуаціями”, як і драми Лесі Українки “Оргія” іі “Камінний господар”, мала актуальне звучання для свого часу, коли чимало представників навіть творчої інтелігенції З ліберально-буржуазного табору зрадили прогресивним прагненням і сподіванням свого народу та шукали собі морально-етичної опори в людиноненависницьких повчаннях.
У другому десятиріччі XX століття з’являються нові переклади творів О. Кобилянської в болгарській, польській і чеській періодиці, а в 1911 році в Москві виходить збірка її мовел у перекладі на мову братнього російського народу (“Аристократка” и другие рассказьі”). Через рік було ідійснене її повторне видання. Перекладач П. Дятлов дума її дладити ще одну книжку творів письменниці, а також перекласти повість “У неділю рано зілля копала”.
Але видання не знайдено і задум лишився не здійсненим.
До збірки “Аристократка” и другие рассказм” додана тепло написана передмова О. Назарієва, яка знайомила роміського читача з творчим шляхом письменниці, особливостями проблематики, образів, стилю. Належну увагу приділено О. Кобилянській і в грунтовному огляді слов’янських літератур видатного чеського славіста Яна Махала, що був опублікований у великій праці “Зіоуапзіуо. ОЬгах ]’еЬо тіїш-Іозіі а ргіїотпозіі”, Прага, 1912).
Тоді ж у Кобилянської налагоджуються творчі зв’язки з датським письменником Отто Рунком, а через два роки з його земляком, письменником Аге Маделюнгом. О. Рунк сприяв популяризації її творів на своїй батьківщині, а О. Кобилянська, з свого боку, перекладає його окремі оповідання українською мовою (“Хірург” та ін).
Усе це свідчить про великий інтерес громадськості до гостропроблемних, високоталановитих творів української письменниці.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)