Уроки зарубіжної літератури 6 клас
Урок 30
ПОВЕРНУТИСЯ В МИНУЛЕ, ЩОБ ВІДНАЙТИ МАЙБУТНЄ, АБО В ПОШУКАХ ВТРАЧЕНОГО ЧАСУ
Тема: Причини деградації особистості Скруджа. Подорож Скруджа різдвяної ночі в часі й просторі як можливість осягнути своє життя.
У цьому світі користь приносить кожний, хто полегшує тягар іншої людини.
Ч. Діккенс
Мета: підвести учнів до розуміння філософської проблематики твору, досліджувати своєрідність художнього світу Ч. Діккенса, опановувати сферу письменницької майстерності митця; розвивати
Обладнання: портрет Ч. Діккенса, виставка ілюстрацій до повісті “Різдвяна пісня у прозі”, літературознавчі словники, чисті “Партнерські аркуші” (або аркуші ватману), призначені для співпраці
Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь та навичок.
Хід уроку
1. Актуалізація навчання. Психологічний тренінг. Гронування.
Учитель озвучує тему уроку, пропонує її записати й висловити свої ідеї та передбачення щодо того, про що йтиметься на уроці і в чому полягатиме його мета. Ідеї учнів коригуються вчительськими поясненнями та уточнюються. Варто наголосити на тому, що головна мета – подарувати один одному радість від спілкування й отримати насолоду від запаху, кольору та смаку сторінок повісті Діккенса в тому значенні, що вони зроблені зі смаком справжнього художника.
До речі, видатний український письменник Іван Франко саме так і сприймав літературу. Серед відомих письменників він був найбільшим книголюбом і ще за часів школярства, не маючи грошей, зібрав бібліотеку з 500 видань. Виконуючи за когось письмові завдання, хлопчик у нагороду брав лише книги.
А коли в книгарні купував книжки, то казав, жартівливо виправдовуючись: “Я їх не читаю, а нюхаю”.
У формі “Гроно” записати або намалювати все, що нам цікаво, приємно і що ми любимо у нашому житті на погляд, дотик, слух, смак, запах і поклик серця. Нехай це буде 7-8 понять, що позначають те, що ми цінуємо в житті.
– Чи всі речі, про які згадали, є рівноцінними порівняно одна з одною?
– Вибудувати окреслені поняття в колонку так, щоб на верхівці з’явилося найцінніше в житті, далі – менш важливе і поступово ще менш значуще. Можна сказати, що це буде тим, що прийнято називати “система цінностей” людини.
– У парі визначити спільні та відмінні цінності і коротко репрезентувати їх одному з учасників.
– З’ясувати, як ця робота перегукнулася зі змістом повісті Діккенса.
2. Робота в парах. Переказ тексту ланцюжком.
Переказ 2-ї строфи “ланцюжком”.
3. Евристична бесіда. Взаємні запитання. Аналіз художнього тексту.
Словникова робота.
План евристичної бесіди з елементами аналізу художнього тексту.
1. Ефект якого оптичного пристрою використав автор у змалюванні першого духа? (Ефект підзорної труби: “…якийсь дивний простір одсував його від очей і зменшував у дитину” ).
2. Якими дивними деталями змальовує автор вигляд першого духа? (Біла сорочка, широке пасмо світла, що йшло від голови, гасильник замість капелюха).
3. До чого доторкнувся дух, щоб підтримати Скруджа, коли той перелякався, перш ніж вони пройшли крізь стіну? Яке символічне значення має цей жест? (Дух доторкнувся до серця; мабуть тому, що серце – символ доброти (недаремно, коли кажуть “сердешне ставлення”, то мають на увазі добре; “віддати серце”, тобто присвятити себе комусь), серце – символ любові, кохання (його навіть малюють пробитим стрілою у разі закоханості, згадаймо античного бога кохання ); є навіть така думка, що любов живе не в розумі, а в серці, а один поет сказав, що якби він знав, за що кохає, то розлюбив би. Любов, надія, віра – головні християнські поняття пов’язані більше із серцем, ніж із розумом, том, у серце – це ще й певне уособлення людських почуттів, чутливості, здатності до співчуття. Дотик духа до серця, таким чином, означає даровану Скруджеві надію на воскресіння в собі людяності, нове відкриття в собі майже втраченої людини ).
4. Що відчув Скрудж, коли разом із духом минулих Різдвяних свят потрапив на сільську дорогу? (Тисячі запахів, надій і сподівань, пов’язаних із дитинством. Можливо, Іван Франко теж відчував ці запахи, коли читав Діккенса. А що відчуваєте ви? ).
5. Навіщо духові минулого знадобилося показати Скруджу “доброго, старого, чесного” Алі-Бабу? Чому Скрудж так зрадів, побачивши його? (Щоб нагадати про те, що навіть чужі люди здатні бути співчутливими один до одного, що ж тоді казати про близьких?).
Еврика нюансів.
– Чому авторові знадобилося ввести в оповідь не просто звичайного селянина, скажімо, такого собі дядька Сема, адже він теж міг би розділити самотність маленького Скруджа й розважити його? (Алі-Баба був не просто доброзичливою чужою, тобто не рідною людиною для хлопчика, а ще й чужинцем. Зважаючи на його ім’я та вбрання, він був людиною зі Сходу, а тому, скоріше, не християнином.. Тому саме чужинець Алі-Баба мав підсилити докори сумління “дядечка” Скруджа, як християнина, за його зневагу до людей взагалі, а тим більш за його брутальне ставлення до рідного племінника ).
Робота з епіграфом. Прокоментувати, як розглянутий мотив спогаду Скруджа про Алі-Бабу перегукується зі змістом епіграфа, підібраного до уроку. (Епіграф ніби формулює думку, що могла промайнути в голові у Скруджа, коли він побачив у минулому старого доброго Алі-Бабу ).
Визначте, у якому значенні вживає Діккенс слово “користь” у даному випадку, відмінному від значень “пожива” й “вигода”. (Добрий, безкорисливий вчинок, добрі наслідки від когось).
Звернувшись до свого минулого, до свого власного досвіду, пригадайте два-три випадки, у яких була безкорислива допомога іншій людині.
Художні перлини. Словникова робота. Прослухайте уважно наступний фрагмент тексту, уявивши собі картину, яка в ньому змальована, й передайте її своїми словами. (До речі, є така думка, що ми стаємо справжніми власниками будь-яких ідей, коли передаємо їх своїми словами).
“Діти були дуже веселі; перегукуючись, вони сповняли широкі поля такими веселими голосами, що, слухаючи їх, саме повітря сміялося”.
– Як називається художній прийом, яким майстерно скористався тут Діккенс? (Уособлення – одухотворення, олюднення неживих предметів або природних явищ, коли вони наділяються якостями живих істот).
Перечитайте абзац тексту, починаючи від слів “Ото здивувалися б Скруджеві приятелі…” і закінчуючи словами “…чи то сміючись чи то плачучи”.
– Від якої особи ведеться оповідь? (Слова належать авторові, але цими словами він ніби передає міркування свого героя, щоб читачеві було зрозуміло, що відбувається в душі Скруджа ).
– Поясніть слова “…на які дурниці він витрачає всю свою поважність”. (Це образний вислів, який означає, що Скрудж ще не зовсім позбавився своєї зверхності й пихатості, він поки що, немовби підсвідомо, міряє усі життєві ситуації власною вигодою).
– Охарактеризуйте душевний стан, який переживає Скрудж. (У душі Скруджа відбувається боротьба між забутою доброю його частиною і злою, користолюбною, він ще вагається, яким йому бути, і тому ніби роздвоюється своєю душею).
– Ця ситуація реалістична чи фантастична? Доведіть свою думку, виходячи з того, що реалістичне – це життєподібне, те, що може бути насправді, а фантастичне – те, чого не може бути насправді, але його можна уявити. (Скоріше це реалістична ситуація, бо людина не одразу приймає свої рішення, а спочатку зважує усі “за” і “проти” ).
– Що нового ви дізналися про Скруджа, прочитавши про його мандрівку в минуле? (У дитинстві він почувався самотнім, його близькі забували про нього, як бувало завжди на Різдво, з невідомих причин він жив окремо від своєї родини, мов у засланні, виходячи з розмови із сестрою, батько не любив його й не був доброю людиною, сестра ж Фанні, що любила його і яку любив він, померла, вже заміжньою, в неї залишилась дитина – Скруджів племінник…).
– Які зміни відбулися зі Скруджем, коли він побачив себе дитиною? (Пройнявся жалістю до себе, відчув докори совісті, що забув про померлу сестру, відчув себе винним за своє негідне, жорстоке ставлення до рідного племінника, пошкодував, що не пожертвував хлопчику, котрий минулої ночі колядував біля його дверей, а він навіть не відчинив їх, хоча міг це зробити).
– Якого гіркого висновку дійшов Скрудж у результаті своєї мандрівки з духом минулого? (Він збагнув, що через жагу наживи він втратив здатність співчувати іншім людям, втратив справжнє кохання й можливість прожити щасливе сімейне життя).
– У тексті 2-ї строфи знайти біографічний підтекст, тобто місця/мотиви, які прямо не відтворюють факти біографії, але перегукуються з тим, що відомо про обставини життя автора. (Важке дитинство Скруджа, “хлопчик, покинутий близькими”, “темпі місця” у стосунках із батьком, любов до сестри).
4. Еврика нюансів. Художні перлини. Аналіз художнього тексту.
Знайдіть деталі в описі духу минулого, що контрастують одна з одною. (Дитяча постать, але схожість на діда; біле волосся, але свіже обличчя без жодної зморшки; руки довгі та міцні, а ноги делікатні (напевно, як у дитини); тримає гілку вічнозеленої зимової рослини, а вбрання прикрашене літніми квітами).
– Навіщо автор поєднує в образі духа минулого саме такі контрастні елементи? Що може символізувати таке поєднання? Знайдіть ключову деталь в описі духа минулого. (Поєднання перерахованих деталей символізує приналежність духа до різних часів, а отже, те, що він представляє позачасовий, позаземний, вічний світ – світ вічних загальнолюдських цінностей (виділені слова виписуються на дошці як ключові до теми).
З’ясуйте, яку роль відіграє дух минулого щодо впливу на Скруджа, враховуючи з’ясовані художні нюанси. (Дух минулого, таким чином., дає можливість Скруджу позбавитись “прикутості” до грошей, відволіктися від думки тільки про вигоду, якою він постійно переймається, мов божевільний).
5. Огляд галерей.
Методичний коментар. На цьому етапі учні в парах (хоча краще в групах із 4-х учасників), користуючись “Партнерськими аркушами” (або аркушами ватману за умов роботи в групах) і різнокольоровими фломастерами, створюють мальовничий образ (портрет) духа минулих Різдвяних свят, знов звертаючись до тексту, де цей образ намальовано словами, щоб поза увагою не лишилися інші важливі деталі опису, як-от: біла сорочка, широке пасмо світла, що йшло від голови, гасильник замість капелюха і той складний для зображення факт, що дух, перед тим, як з’явитися в остаточному вигляді, постійно “мінився”, тобто мигтів, змінював відтінки кольорів та свої форми (“зненацька мав двадцять ніг”).
Усі графічні матеріали розвішуються на стінах класної кімнати. Із супутньою метою зміни обстановки, у якій відбувається навчання, учням пропонується порухатися вздовж стін кімнати, вивчити та обговорити кожну картину, порівняти одну з іншою, нотувати свої спостереження. Окрім того, можна писати свої (охайні!) короткі коментарі на “експонатах” виставки. Після “огляду галерей” кожна група переглядає отримані результати й коментує записи, залишені “глядачами”.
На цей перегляд відводиться теж 5 хвилин.
6. Підведення підсумків.
Підсумкова бесіда.
1. Яку роль зіграв дух минулого щодо впливу на Скруджа?
2. Що символізують контрастні елементи в його описі?
3. Ефект якого оптичного пристрою використав автор у змалюванні першого духа?
4. Яке символічне значення мав дотик духа до серця Скруджа?
5. Яка роль у повісті відведена образу Алі-Баби?
6. Чому змальовані в повісті події припадають на Різдвяне свято?
7. Якого гіркого висновку дійшов Скрудж у результаті своєї мандрівки з духом минулого?
7. Домашнє завдання.
1. Дочитати повість. Усно опрацювати запитання на с. 79-80 підручника.
2. Підготуватися до розгорнутої відповіді на запитання: “Що, на вашу думку, знівечило душу героя?” Для цього підготувати цитати й приклади з тексту.
3. Знайти в тексті реалістичні/ життєподібні елементи (деталі побуту, помешкання, ознаки конкретного простору й часу) й фантастичні (містика, небувальщина, чарівні мотиви) і виписати їх у таблицю (зразок таблиці на с. 80 підручника).
(2 votes, average: 3.50 out of 5)