Художня література відображає усі галузі людського життя. З поезії ми можемо вичерпнути й емоції, і знання. Важко знайти тему, яка “не обходить” поетів, відображає й соціальний аспект нашого життя, і політичний, і побутовий, і найрізноманітніші сторони людських переживань, найтонше, найприхованіше. Поезія В. Самійленка “Ельдорадо” – це фактично наукова аналітична стаття політики. Єдине що – викладена римою, художнім способом.
У цьому вірші має повну універсальну модель тоталітарної держави, тим яскравішою стає модель, що
Вірш “Ельдорадо” має цінність з кількох точок зору. Найбільше ж, на мою думку, із наукової – як не дивно це звучить! Бо цей текст подає нам усі аспекти акціонування тоталітарного режиму, про які тільки зараз можна прочитати в ручниках, раніше ж – хіба що у поезії та фейлетонах. Володимир Самійленко починає свій вірш словами “Десь далеко є країна…”, й назва “Ельдорадо”
Але читаючи текст, читач розуміє, про що йдеться. Ця далека країна поруч, оточила його з усіх боків. Так досягається ефект художного впливу.
Усі сторони існування тоталітарного в Російській Імперії зображуються часно в поезії В. Самійленка. Це і нерівність бідних і багатих, і цензура, і міжнаціональні конфлікти. Блискучо автор зображує життя поета, як відомо, більше, ніж поет, в умовах Імперії.