Як уже зазначалось, історичні пісні мають спільні риси з думами, але суттєво відрізняються від них формою: менші за обсягом, переважно мають строфічну структуру, рівноскладовий вірш (за винятком найдавніших пісень, які не поділяються на строфи з нерівно-складовим віршем). Порівняно з ліричними піснями, вони більші за обсягом і відрізняються від них епічністю (наявність сюжету, розповідний характер, вказання на конкретні історичні події і постаті). Події в історичних піснях, як правило, змальовуються реалістично.
У багатьох з них використовуються
У Глухові у городі стрельнули з гармати, – Не по однім козаченьку заплакала мати. У Глухові у городі стрельнули з рушниці,
На бистрому на озері геть плавала качка, – Не по однім козаченьку плакала козачка.
Часто художній паралелізм підсилюється використанням символу:
Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася.
Зустрічаються й інші народно-поетичні символи: козак – сокіл, дівчина – калина, могила – наречена, смерть – червона китайка та ін..