Тарас Григорович Шевченко – один із найкращих письменників світу, у творчості якого гармонійно поєднувались талант поета-трибуна, поета-борця з талантом тонкого поета-лірика. Прекрасна, неповторна, мальовнича природа України постає в багатьох творах поета. Його поезії ніжні, ліричні, дуже близькі до усної народної творчості. Краса української природи, нев’януча, невмируща, завжди була з поетом і тоді, коли він був далеко від батьківщини.
Перебуваючи на чужині, в далекому засланні, згадує поет матінку-Україну. І перед очима його стають
Тут, у неволі, на далекому засланні, написав поет свій відомий твір – поему “Княжна” (“Зоре моя вечірняя… “), в якій згадує милу його серцю Україну. Зорю вечірнюю благає поет розказати про могутній Дніпро, у якого “веселочка воду
Село на нашій Україні –
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади; біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво. А кругом
Широколистії тополі,
А там і ліс, і ліс, і поле,
І сині гори над Дніпром.
Скільки любові, ніжності у цих чудових поетичних рядках! Але серце поета проймається болем від того, що серед цієї розкішної природи “на горі стоять палати”. Панські.
А поруч тяжко страждає народ-трудівник.
А ось ще прекрасний вірш, який чарує нас своєю красою й поетичністю. Лине він, мов чарівна пісня.
А які чудові казкові образи зумів створити поет! Тут і явір кучерявий, що нагадує зажуреного козака, якого доля обійшла: “без долі, без родини та без вірної дружини в самотині посивіє”, і калина з ялиною – дівчата-красуні, що співають чудові пісні, і чарівна Дніпрова затока.
Над Дніпровою сагою
Стоїть явор меж лозою.
Меж лозою з ялиною,
З червоною калиною.
Читаючи ці поезії, ми глибоко переконуємося, що Тарас Григорович Шевченко був тонким ніжним ліриком, що залишив нам дорогоцінні перли ліричної поезії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)