На західному краї землі, в Океану, де день сходився з Ніччю, жили прекрасноголосие німфи геспериди. Їхній божественний спів чули лише Атлант, що тримав на плечах небесний звід так душі мертвих, що сумно сходили в підземний мир. Гуляли німфи в чудесному саду, де росло дерево, що змінювало до землі важкі галузі. У їхній зелені блискали й ховалися золоті плоди. Давали вони кожному, хто до них доторкнеться, безсмертя й вічна молодість
От ці плоди й наказав принести еврисфей, і не для того, щоб зрівнятися з богами. Він сподівався, що цього доручення
Накинувши на спину левину шкіру, перекинувши через плече лук, взявши дрюк, бадьоро покрокував герой до саду Гесперид. Він уже звик до того, що від нього домагаються неможливого
Довго йшов Геракл, поки досяг місця, де на Атланті, як на гігантській опорі, сходилися небо й земля. З жахом дивився він на титана, що тримав неймовірна вага
– Хто ти? – запитав титан приглушеним голосом
– Я – Геракл,- відгукнувся герой.- Мені велено принести три золоті яблука із саду Гесперид. Я чув, що зірвати ці яблука можеш ти один
В очах Атланта мигнула радість. Він задумав щось недобре
–
– Згодний,- відповів Геракл і встав поруч із титаном, що був вище його на багато голів
Атлант опустився, і на плечі Геракла лягла дивовижна вага. Піт покрив чоло й все тіло. Ноги пішли по щиколотку в утоптану Атлантом землю.
Час, що знадобився велетневі для того, щоб дістати яблука, здалося героєві вічністю. Але не поспішав забирати назад свою ношу Атлант
– Хочеш, я сам віднесу дорогоцінні яблука в Микени,- запропонував він Гераклові
Простодушний герой ледве було не погодився, боячись скривдити відмовою оказавшего йому послугу титана, так вчасно втрутилася Афіна – це вона навчила його відповідати хитрістю на хитрість. Прикинувшись обрадуваним реченню Атланта, Геракл негайно погодився, але попросив титана потримати звід, поки він зробить собі під плечі подкладку.
Як тільки обманутий удаваною радістю Геракла Атлант звалив на свої натруджені плечі звичну ношу, герой негайно підняв палицю й лук і, не обертаючи уваги на обурені лементи Атланта, відправився в дорогу назад
Еврисфей не взяв яблук Гесперид, добутих Гераклом такою працею. Адже йому потрібні були не яблука, а загибель героя. Геракл передав яблука Афіні, а та повернула їх гесперидам.
На цьому скінчилася служба Геракла еврисфею, і він зміг повернутися у Фиви, де його чекали нові подвиги й нові лиха
Коли прийшов час народитися Гераклові, на Олімпі був бенкет богів. Володар світу Зевс возвестил богам, що в цю годину на землі серед людей народиться найбільший герой, що буде обдарований могутньою силою, зробить великі справи й прославиться на все часи
– Він буде моїм улюбленим сином, я дам йому влада над всією Грецією, і інші герої будуть служити йому! – сказав Зевс.
Гера, дружина Зевса, образилася, що таку силу й славу Зевс хоче дати синові смертної жінки. Миттєво в неї виник підступний план. Вона сказала Зевсу:
– Заприсягни ж, що той, хто перший народиться в цю годину, одержить владу над всією Грецією й іншими героями повинні будуть служити йому!
Якби Зевс глянув у ту мить на свою божественну дружину, він зрозумів би, що вона задумала недобре, тому що ні в кого на землі й на небі не могло бути таємниць від володаря світу ні в справах, ні в думках. Але в цю мінуту Ата, богиня обману, відволікла його увагу, і Зевс не помітив хитрості Гери. Він підняв свою золоту чашу й сказав:
– Клянуся! Так буде!
Дві жінки на землі очікували в ту годину дитини: у Фивах цариця Алкмена, що Зевс вибрав у матері великому героєві, і в Микенах аргосская цариця. Тоді Гера своєю владою затримала народження одного й прискорила появу другого. І от спочатку з’явився на світло з жалібним плачем кволий і слабкий аргосский царевич Еврисфей, а вуж після нього син Алкмени. Як тільки народився Еврисфей, Гера оголосила Зевсу:
– Радуйся, Громовержець: зараз на землі народився той, кого ти обіцяв зробити паном всієї Греції!
Зевс зрозумів злу витівку Гери. Особа його стемніло від гніву. Усі змовкли, очікуючи грози
Тоді Громовержець обрушився на богиню обману Ату. Він скинув неї з Олімпу на землю й назавжди заборонив з’являтися серед богів у своєму світлому небесному будинку. З тих пор богиня обману живе серед людей на землі й своїх злих вигадках сіяє ворожнечу між ними.
Потім володар світу звернувся до Гере й сказав їй:
– Я знаю, тепер ти будеш переслідувати сина Алкмени, піддавати його багатьом небезпекам. Але він витримає всі випробування, здолає всі перешкоди, а твої зусилля перешкодити йому тільки збільшать його славу. Він зробить подвиги, яких до нього не робив ніхто, і одержить багато славних перемог.
А коли він закінчить свої земні справи, я підніму його на Олімп, і ти сама приймеш його в коло безсмертних. І нехай буде ім’я йому Геракл (1), що значить “прославлений Герой”.
(1) Геракл – буквальний переклад: здійснюючі подвиги через гоніння Гери.
Смирнова В. //Герої еллади,- М.:”Дитяча Література “, 1971 – c.110-111
(1 votes, average: 5.00 out of 5)