Переказ поеми Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю

План переказу 1. Іван Грозний на бенкеті довідається про любов свого опричника Кирибеевича до замужньої жінки Алене Дмитрівні. 2. Купець Калашников довідається про те, що Кирибеевич його знеславив, заговоривши з Аленой Дмитрівною про любов. 3. Купець вирішує битися з опричником і говорить про цьому своїм молодшим братам 4. Під час кулачного бою на Москві-Ріці Калашников убиває Кирибеевича.

5. Страта купця Калашникова.

Переказ Частина І Пісня співається від імені гуслярів. Зачин: … за трапезою сидить у златом вінці, Сидить грізний цар

Іван Васильович…

Лише один з опричників на бенкеті не веселиться й не п’є – Кирибеевич. Цар запитує Кирибеевича, отчого він смутний. Кирибеевич відповідає, що причина тому – Алена Дмитрівна Цар дарує Кирибеевичу перстень, радить знайти сваху й заслати сватів до Алене Дмитрівни.

Кирибеевич відповідає, що “…красуня в церкві Божией перевінчана, перевінчана з молодим купцем за законом нашому християнському…” Частина ІІ Калашников у себе в крамниці продає товари. Вечір.

Калашников запитує стару робітницю Вереміївну: “А куди поділася, затаилася в таку пізню годину Алена Дмитрівна?”

Вереміївна відповідає, що Алена Дмитрівна пішла в церкву, але дотепер не повернулася. Незабаром приходить Алена Дмитрівна – бліда, одяг порваний. На питання чоловіка Алена Дмитрівна відповідає, що по дорозі її нагнав Кирибеевич, обіцяв багатства, тільки “полюби мене, обійми мене хоч єдиний раз на прощання”.

“І пестив він мене, цілував мене; на щоках моїх і тепер горять, живим полум’ям розливаються поцілунки його окаянні!.. ” Калашников кличе двох молодших братів, розповідає їм про те, що трапилося,, нагадує про те, що завтра на Москві-Ріці при царі буде кулачний бій. “І я вийду тоді на опричника, буду на смерть битися до останніх сил. А поб’є він мене – виходите ви… ” Частина ІІІ Кулачний бій на Москві-Ріці.

Кирибеевич викликає на бій бажаючих. Усі бояться. Виходить Калашников, повідомляє Кирибеевичу, хто він такий і що битися буде до кінця.

Кирибеевич б’є Калашникова в груди, де хрест “зі святими мощами з Києва”.

Калашников б’є Кирибеевича в скроню, той падає намертво. Цар гневается, запитує: “Вільної волею або знехотя ти вбив на смерть мово вірного слугу?..”. Калашников: “Я вбив його вільної волею, а за що про що – не скажу тобі, скажу тільки Богові єдиному”.

Паную подобається, що Калашников “відповідь тримала по совісті”, він обіцяє, що “молоду дружину й сиріт твоїх зі скарбниці моєї я подарую”, братам буде торгівля “безданно, безмитно”. Калашников прощається з рідними, його стратять


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Переказ поеми Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю