ЛЕСЯ УКРАЇНКА
ЛІСОВА ПІСНЯ (Стислий переказ, скорочено)
Драма-феєрія в 3-х діях Пролог Старий ліс на Волині, дика і таємнича місцина. Початок весни. З лісу вибігає “Той, що греблі рве”. Вік перемовляється з потерчатами та Русалкою, яка нагадує йому про своє кохання, дорікає зрадою. Водяник сварить Русалку, що вона водиться з облудливим чужинцем.
Він тільки зводить Русалок. ДІЯ ПЕРША У тій самій місцевості дядько Лев та його небіж Лукаш збираються будувати хату. Лев – старий чоловік, добрий. Лукаш ще молодий парубок. Старий розповідає
Лісовик говорить Русалці про те, що Лев не скривдить їх. Лукаш робить з очерету сопілку, на голос якої приходить Мавка, яка перед тим розмовляла з Лісовиком. Лісовик попереджав дівчину, щоб оминала людей, бо від них тільки лихо. Коли Лукаш збирається ножем надрізати березу, Мавка зупиняє його і просить не кривдити своєї сестриці. Лукаш дивується, що зустрів у лісі таку незвичайно пишну та вродливу панну, запитує, хто вона така.
Вона називається Мавкою лісовою. Дівчина подобається Лукашеві своєю мінливою вродою, ласкавою мовою, чутливістю до музики
ДІЯ ДРУГА Пізнє літо, на галявині вже побудовано хату, посаджено город. Мати сварить Лукаша, що він даремно витрачає час, граючи на сопілці. Вона кричить і на Мавку, називаючи її ні до чого не придатною нечупарою.
Дорікає їй за одяг, висилає жати. Але Мавка не може жати колосочки, бо вони промовляють до неї. Лукаш пояснює Мавці, що матері потрібна невістка, яка б працювала на полі й у хаті.
Мавка силується зрозуміти всі ці закони своїм закоханим серцем, але такі дрібні турботи чужі їй, вона живе всесвітньою красою. До обійстя приходить вдова Килина. Вона бере у Мавки серп і починає жати. З Лукашем вона жартує, а потім іде до хати. Мати ласкаво приймає її.
Лукаш проводжає Килину до села. Мавка потерпає, та Русалка заспокоює їх, але застерігає від кохання, яке може занапастити вільну душу. Попереджає Мавку й Лісовик. Він просить її згадати про свою волю, красу природи, звільнитись від пут людського кохання. Мавка збирається знову стати лісовою царівною.
Вона вдягається у багряницю, срібний серпанок. До неї починає залицятися Перелесник. Вони починають танцювати.
Але з’являється Марище, яке хоче забрати Мавку. Вона кричить, що ще жива. Лукаш поводиться з Мавкою грубо і кричить матері, що хоче засилати старостів до Килини. З горя Мавка йде до Марища. ДІЯ ТРЕТЯ У хмарну осінню ніч біля Лукашевої хати бовваніє постать Мавки.
З лісу виходить Лісовик. Він пояснює, що наказав перетворити Лукаша на вовкулаку. Але Мавка надіється перетворити його на людину силою свого кохання.
Лукаш лякається Мавки, тікає від неї. Куць розповідає, що у сім’ї Лукаша порядкують злидні, свекруха з невісткою сваряться. Мавка перетворюється на суху вербу, з якої хлопчик Килини вирізує сопілку. Сопілка промовляє голосом Мавки: “Як солодко грає, як глибоко крає, розтинає мені груди, серденько виймає… ” Килина хоче зрубати вербу, але Перелесник рятує її. Килина просить чоловіка повернутися на село.
Приходить загублена Доля, що вказує на сопілку. Лукаш дав Мавці душу, але позбавив її тіла. Але вона не журиться тілом, її кохання тепер вічне. Лукаш починає грати. Мавка спалахує давньою красою, і чоловік кидається до неї.
Але вона зникає. Починається сніг. Лукаш замерзає з усмішкою на устах. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) У “Лісовій пісні” втілилося народне сприйняття навколишнього світу, давнє міфологічне мислення українців. Гостро постає проблема відносин людини і природи, які дуже часто не є гармонійними.
Людина звикла ставитися до природи, як до засобу, що робить її життя зручнішим. Використовуючи природні дари, людина не помічає своїх шкідливих дій. Мавка є втіленням не тільки краси і беззахисності природи, але й духовної краси людини, що не може бути знищена в повсякденних дрібних турботах.
Вона вічно відроджується.