Переказ – ГОРА

Гора (найстаріша частина давнього Києва), як і передграддя з Подолом, прокидались рано, до схід сонця. Тільки друга, нічна, зміна сторожі закінчувала свою варту, приходили сторожі денні, на вежах і наокруг стін Гори – від Подолу, Дніпра й Переве-сища – лунали звуки бил: ніч закінчувалась.

Одразу ж після цього на Горі – у теремах княжих, на дворах воєвод, бояр, тисяцьких і тіунів, що стояли посеред Гори, і в землянках і хижах гриднів, смердів, ремісничого люду, що тулились до внутрішніх стін города,- запалювались жовті вогники, чулись голоси,

іржали коні, ревла худоба.

Тоді ж опускали міст, через який з Гори ішов шлях до Подолу.

Довго рипіли жеравці, щось вигукувала в пітьмі сторожа, нарешті, торкаючись протилежного кінця рову, гупав міст. По той бік рову вже ждали, бо на дерев’яному настилі мосту одразу ж тупотіли коні, лунали кроки багатьох людей – то сюди, на Гору, з Оболоні й княжих садів і городів холопи везли молоко, овочі й зілля, поспішали на роботу здателі, всілякі кузнеці, яким не було де жити на Горі і які тулились у хижах і землянках передграддя.

Гора оживала. Уже бряжчала ключами й ходила, присвічуючи ліхтарем, з своїми дворянами,

одмикала кліті й медуші ключниця княжа Ярина; ремісники й кузнеці запалювали й роздмухували горна, скрізь над димарями вставали й вились до неба димки; пахло свіжим печеним хлібом, рибою, м’ясом; жерці розпалювали вогонь на требищі, і на тлі чорного неба вирізувався тесаний з товстелезного дуба Перун. Поблискуючи срібними вусами й бородою, він, здавалося, підіймається навшпиньки й дивиться через стіну Гори на Подол, Дніпро і далекий, темний ще берег.

На головній вулиці Гори, що тягнулася від Подольських воріт до требища, видно було все більпіе возів, спроквола їхали на конях гридні, а далі забряжчали об камінь посохи – бояри й воєводи, мужі ліпші й тіуни поспішали до широких дверей княжого терема, щоб бути там, коли покличе княгиня (Б. Скляренко; 302 сл.).

Завдання до тексту

1. Визначити стиль і тип мовлення.

2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Гора – найстаріша частина давнього Києва.

2. Нічна та денна сторожа.

3. Гора оживала.

3. Лексична робота.

– Гридні – княжа охорона.

– Здателі – будівельні майстри.

– Тіуни – урядовці, виконавці.

– Требище – місце, де відбувалося принесення жертви богам.

4. Питання до тексту.

– Що таке Гора?

– Які ще частини Києва ви знаєте?

– Коли прокидалося місто?

– Кого можна було зустріти на Горі?

– Де стояв ідол Перуна?

5. За складеним планом Переказ – ати текст.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Переказ – ГОРА