Павло Глазовий – Мова величава

МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів…

Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова

З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи дубові,

Де неволя і сваволя, Тісно нашій мові. По крамницях та пивницях,

Де й повітря п’яне, Гасне, в’яне слово наше Степове, духмяне. Не для “куплі” мова наша І не для “продажі”. Не для того, щоб базікать

На ледачім пляжі. Наше слово не ввібгати У сухі трактати, Щоб лакейством хліба кусень Підло заробляти,

Щоб брехати, щоб дурити, Забивати баки, Позичаючи нахабно Очі у собаки. На зачовганих асфальтах,

Де смолою пахне, Наше слово крила губить, Наша мова чахне…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Павло Глазовий – Мова величава