Символархетип троянди ми зустрічаємо і у п’єсі Теннесі Вільямса “Скляний звіринець”. Блакитна троянда – один із символів, відповідних образу головної героїні – Лаури Вїнгфілд:
Картина вторая
“Лаура, неужели тебе никто не нравился?” Вместе с этой надписью на экране постреди затемненной сцены появляются голубые розы. Постепенно вырисовывается фигура Лауры, и экран гаснет.
…Лаура. Знаешь, мама, он звал меня Голубой розой.” – розповідає героїня про Джіма, хлопця, який подобався їй у шкільні роки.
Цей символ
1.Жіночність, краса. В зовнішності та внутрішньому світі Лаури є щось чарівне і привабливе: “В облике Лауры проступила какаято хрупкая, неземная красота, она сейчас словно кусочек стекла, которого коснулся луч света и он заиграл мимолетным призрачным блеском.”;
“Джим. …Хорошо, что у вас есть чувство юмора. А знаете, вы… вы не такая, как остальные… Не такая – в хорошем смысле… Если бы вы были моей сестрой!”
2.Своєрідність, неповторність (троянди не бувають блакитними) – Лаура не така, як “Джим. Вы – не такая, как все, но этого
Они повсюду, а вы только здесь. Они обыкновенны… ну, как трава, а вы… вы – Голубая роза!”
3. Невинність, чистота душі. Лаура виросла окремо від усього іншого світу, вона майже не знає життя:
Аманда. Мы должны подумать о ее будущем. Она на два года старше тебя, а еще не начинала жить.
Том. Помоему, она из тех, кого зовут комнатными созданиями.”
Том. Лаура ужасно робкая, она замкнулась в своем мире. И чужим может показаться чудной.”
Том. Она вся в собственном мирке… У нее ничего нет… одни стеклянные зверушки…”
3 одного боку, тут ми спостерігаємо схожість використання образу троянди у творах Г. Х. Андерсена та Теннесі Вільямса. В обох випадках троянда підкреслює красу, ніжність і невинність героїні. Але, з іншого боку, самі героїні несхожі: Герда – сильна особистість, готова на сміливі вчинки заради свого щастя; на відміну від неї, Лаура – жертва обставин, вона чужа серед людей, які її оточують.