Розглянемо символіку лілії і троянди, що зустрічається у п’єсі Едмона Ростана “Принцесса Греза”. У цьому творі квіти співвідносяться з образом головної героїні, принцеси Мелісінди, і допомагають зрозуміти її душевний стан. До прибуття закоханого у принцесу трубадура Рюделя та його друга Бертрана Мелісінда замкнена у розкішному палаці, де має залишатися до одруження з нелюбим обраним батьками нареченим. її почуття і бажання ще невизначені, її внутрішній світ неясний, розпливчастий:
Соризмонда.
Но вижу я, что с вас вполне довольно
Одной
Мелисинда.
…Душа полна какихто странных дум,
И чувства все истомою объяты,
И дремлет ум под этот вечный шум,
Под вечный шум фонтанов многоводных.”
В цей час символом принцеси стає лілея. З цією КЕЗІТКОЮ порівнюють її пілігріми.
Первый пилигрим.
…А лилии нам будут говорить
О красоте твоей, что нам мелькнула
Прекраснейшим оазисом в пустыне.
Третий пилигрим.
Прощай, принцесса, дивная принцесса,
Ты – лилия изящной красотой!
Четвертый пилигрим.
Прощай, принцесса, дивная принцесса,
Ты – лилия небесной чистотой!”
Сама
Соризмонда.
У вас, принцесса, слишком много лилий. Да, это правда, лилии прекрасны, Горды, чисты… Но лилии опасны.
Мелисинда. Да, милая, права, быть может, ты:
Коварные и странные цветы.
Они чисты, как скипетр серафима,
Как Светлый жезл меж ангельских перстов,
Но эта сила запаха цветов Неуловима и непостижима. …Ах, этот странный, властный аромат В цветке таком воздушном и непрочном!.. О лилии! О чем они молчат?
Таинственность их кажется порочной.
Подібний контраст є і у казці Андерсена “Снігова королева”. Лілея – одна з квітів, які зустрічає Герда у саду старої чарівниці. Лілея є символом чистоти і невинності, саме тому невинна дівчинка зустрічає її однією з перших.
Але за цією невинністю криється небезпека, гріховність. Казка, яку розказує лілея – це Історія про Кохання заборонене, кохання дорослої жінки:
“Пламя вотвот охватит ее и тело ее умершего мужа, но она думает о живом человеке, что стоит тут же, – о том, чьи глаза горят жарче пламени, чьи взоры жгут ее сердце сильнее огня…”
За зміною стану душі героїні слідує і зміна квіткисимвола. Коли Мелісінда зустрічає рицаря Бертрана і відчуває гріховну пристрасть до нього, її почуття і стан душі виражає червона троянда – символ пристрасті.
Мелисинда.
Смотри, повсюду алые цветы,
Все розы, розы красные повсюду.
Тебя любить я вечно, вечно буду.
Где лилии? Смотри! Их больше нет.
Забыла я мечтаний бледный цвет
Для красных роз, цветов любви безумной!”
Символ червоної троянди – більш однозначний. Це архетип сильної пристрасті, почуттів, які примушують людину забути все на світі.
Подібно до цього, у Андерсена Герду завжди супроводжують троянди: поперше, це знак того, що героїня сильно любить Кая, подруге, все інше здається їй несуттєвим на шляху до коханого – її не спокушає примарний затишок саду чарівниці, не лякають ні втома, ні жорстокість розбійників, ні холод.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)