Великий працелюб і великий громадянин, М. Т. Рильський, мабуть, на повні груди вдихав би повітря сьогоднішньої доби. Натхненний і в своїй сивизні поет, “старий закоханий юнак” (це одна з його автохарактеристик), він, напевне, знайшов би неповторні слова, щоб увічнити нелегку добу творіння української державності.
З його іменем нерозривно зв’язане уявлення про громадянську висоту поетичного слова, про його мудрість, прозорість і ясність, про новаторський розвиток кращих традицій минулого. “Моцартом українського вірша” назвав
Хто може винити Дніпро, Хто властен виплескати море, Хто наше злото-серебро Плугами кривди переоре, Хто серця чистого добро Злобою чорною поборе?
Він говорив про всебічний розвиток людини – і відгукнувся на неї своєю знаменитого образною формулою про троянди й виноград, про єдність праці і краси, матеріально практичного і духовного начал в житті людини:
Ми
З рідкісною безпосередністю, наочністю й емоційною доказовістю Рильський умів показати, так би мовити, колір і запах реального людського щастя чи принаймні його складників: щастя праці, дружби, щастя високих духовних, естетичних і громадських переживань. Навіть саме страждання, за мужньою поетичною діалектикою Рильського, перетворювалось у нього – в останньому, звісно, підсумку – на стан світлої розкритості назустріч людям, назустріч життю:
Хай осінь мертвим листям шелестить, Хай старість чеше сивину лукаво, А для людини, як вона людина, Як має серце, для людей відкрите, Само страждання в щастя виростає, І над землею, критою туманом, Веселиками линуть журавлі.
Чи не найкраще домальовує портрет Максима Тадейовича Рильського – митця і людини – його вірш “Поетичне мистецтво”. Тут все – про мистецтво, мистецтво крилатого, високохудожнього і водночас все – про людину, про її моральну чистоту, благородство, відданість великим гуманістичним ідеалам:
Слова повинні буть покірні Чуттям і помислам твоїм, І рими мусять бути вірні, Як друзі в подвигу святім. Свій парус ладячи крилатий, Пливти без компаса не смій!.. Світ по-новому відкривати, Поете, обов’язок твій!