Мабуть, поняття “рідний край” закладається в людині з народження. Ніби нічого особливого в тій місцевості й немає, а от найближче, найрідніше. Навіть птахи й риби намагаються хоч колись повернутися в те місце, де вивелися.
У чому ж полягає цей феномен? Адже у світі більше місцевостей із суворим кліматом, безводних, з різними природними катаклізмами, ніж “райських куточків”. Та більшість людей, хоч і люблять бувати в таких “куточках”, надають перевагу саме рідному краєві – пустелі, тундрі, джунглям, болотистим, лісовим чи
ДумаЮ, що пояснення є. Рідний край завжди асоціюється з домом, з матір’ю, родиною, друзями. Саме звідси починається освоєння та пізнання світу, тут проходять перші кроки в навчанні, перше почуття та інші перші найсильніші враження. Тому таким дорогим він є для кожної людини – як спогад про дитинство, як зв’язок з минулим.
Поняття “рідного краю” невід’ємне від поняття “рідна мова”. Це мова бабусиної казки, маминої пісні, батькової розповіді. І якщо хтось відрікається від усього цього, зневажає, то стає духовним яничаром, манкуртом. І його чекає така ж зневага від власних дітей.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)