Опис образа Раневської у п’єсі “Вишневий сад”

П’єса А. П. Чехова “Вишневий сад” – один з його кращих добутків. Дія п’єси відбувається в маєтку поміщиці Любові Андріївни Раневской, у маєтку з вишневим садом, оточеним тополями, з довгою алеєю, що “іде прямо, точно протягнений ремінь” і “блищить у місячні ночі”. Цей сад збираються продавати через численні борги Л. А. Раневской. Вона не хоче погоджуватися з тим, що сад треба продати під дачі

Раневская, спустошена любов’ю, вертається у свій маєток навесні. У приреченому на торги вишневому саду – “білі маси квітів”,

співають шпаки, над садом – блакитне небо. Природа готується до відновлення – верб душі Раневской пробуджуються надії на нове, чисте життя: “Весь, весь білий! Об сад мій!

Після темної непогожої осені й холодної зими знову ти молодий, повний щастя, ангели небесні не покинуть тебе… Якби зняти із груди й із плечей моїх важкий камінь, якби я могла забути моє минуле!” І для купця Лопахина вишневий сад означає щось більше, ніж об’єкт вигідної комерційної справи. Ставши власником саду й садиби, він переживає захоплений стан… Купив маєток, пречервоній якого нічого немає на світі!”

Раневская

непрактична, егоїстична, вона крейди й пішла у своєму любовному захопленні, але вона й добра, чуйна, у ній не в’яне почуття краси. Лопахин щиро хоче допомогти Раневской, виражає їй непідроблене співчуття, розділяє її захопленість красою вишневого саду. Роль Лопахина центральна – він м’який по характері людин

Раневской не дано врятувати сад від загибелі, і не тому, що вона виявилася не в змозі перетворити вишневий сад у комерційний, дохідний, якої він був років 40-50 назад: “…Бувало, сушену вишню возами возили й відправляли в Москву й у Харків. Грошей було!”

Коли говорять лише про можливості продажу, Раневская “рве телеграму, не прочитавши”, коли називається вже покупець – Раневская, перш ніж порвати телеграму, прочитує її, і от коли відбулися торги, – Раневская не рве телеграм і, випадково упустивши одну з них, зізнається в рішенні виїхати в Париж до людини, що обобрали й бросили її, зізнається в любові до цьому людині. У Парижі вона збирається жити на гроші, які Аніна бабуся надіслала на покупку маєтку. Раневская виявилася нижче ідеї вишневого саду, вона віддає її.

Комедія “Вишневий сад” уважається верховим твором Чехова. П’єса відбиває таке соціально-історичне явище країни, як деградація “дворянського гнізда”, моральне збідніння дворянства, переростання феодальних відносин у капіталістичні, а за цим – поява нового, панівного класу буржуазії. Темою п’єси є доля батьківщини, її майбутнє. “Вся Росія – наш сад”.

Минуле, сьогодення й майбутнє Росії як би встає зі сторінок п’єси “Вишневий сад”. Представником сьогодення в чеховській комедії є Лопахин, минулого – Раневская й Гаїв, майбутнього – Трофимов і Аня

Починаючи з першого акту п’єси, оголюється гнилизна й нікчемність хазяїв маєтку – Раневской і Гаева. Любов Андріївна Раневская, на мій погляд, досить порожня жінка. Вона не бачить навколо себе нічого, крім любовних захоплень, прагне жити красиво, безтурботно. Вона проста, чарівна, добра. Але доброта її виявляється чисто зовнішньою. Істота її натури – в егоїзмі й легкодумстві: Раневская роздають золоті, у той час як бідна Варячи з “економії годує всіх молочним супом, на кухні старим дають один горох”; улаштовує непотрібний бал, коли нема чим сплатити борги.

Згадує про загиблого сина, говорить про материнські почуття, любов. А сама залишає дочку на піклуванні безладного дядька, не турбується про майбутнє дочок. Вона рішуче рве телеграми з Парижа, спочатку навіть не читаючи їх, а потім – їде в Париж.

Вона засмучена продажем маєтку, але радується можливості від’їзду за кордон. А коли говорить про любов до батьківщини, то перериває себе зауваженням: “Однак же треба пити кава”. При всій її слабості, безвільності в ній є здатність до самокритики, до безкорисливої доброти, до щирого, гарячого почуття

Безпомічн і млявим є й Гаїв, брат Раневской. Він у власних очах – аристократ найвищого кола, йому заважають “грубі” заходи. Лопахина він немов би не зауважує й намагається поставити “цього хама” на місце.

У мові Гаева простоліття з’єднується з високими словами: адже він любить ліберальні просторікування. Улюблене його слівце – “кого”; упереджений він до більярдних термінів

Втратившись сім’ї, будинку, що були хазяї маєтку нічому не навчилися, не зробили нічого корисного. “Егоїстичні, як діти, і в’ялі, як старі, – говорить М. Горький, – вони спізнилися вчасно вмерти й ниють, нічого не бачачи навколо себе, нічого не розуміючи, – паразити, позбавлені сили знову присмоктатися до життя”. І я абсолютно згодна зі словами писа-. теля.

Сьогодення Росії в п’єсі Чехова “Вишневий сад” представлене Лопахиним. Взагалі його образ складний і суперечливий. Він рішучий і поступливий, розважливий і поетичний, істинно добрий і неусвідомлено твердий. Такі багато граней його натури й характеру. Герой протягом всієї п’єси постійно повторює про своє походження, говорячи, що він мужик: “Батько мій, щоправда, мужик був, а я от у білій жилетці, жовтих черевиках.

Зі свинячим рилом у калашний ряд… Тільки що от богатий, грошей багато, а коли подумати й розібратися, то мужик мужиком…” Хоча, мені здається, все-таки він перебільшує свою простонародність, адже вийшов він уже із сім’ї сільського куркуля-крамаря. Сам Лопахин говорить: “…батько мій покійний – він тоді тут на селі в крамниці торгував…” Та й сам він на даний момент досить процвітаючий комерсант. За його словами можна судити, що справи йдуть у нього навіть дуже добре й скаржитися йому на життя й свою долю відносно грошей не доводиться

У його образі видні всі риси підприємця, ділка, що персоніфікує теперішній стан Росії, її пристрою. Лопахин – це людина свого часу, що доглянув дійсний ланцюжок розвитку країни, її структури й, що втягся в життя суспільства. Він живе сьогоднішнім удень.

Чехов відзначає доброту купця, його прагнення стати краще. Єрмолай Олексійович пам’ятає, як Раневская заступилася за нього, коли в дитинстві його скривдив батько. З посмішкою згадує про цьому Лопахин: “Не плач, говорить, мужичок, до весілля заживе… (Пауза.) Мужичок…” Він искренно любить її, охоче позичає Любов Андріївну грішми, не розраховуючи їх коли-небудь, одержати. Заради її він терпить Гаева, що нехтує й ігнорує його. Купець прагне поліпшити своє утворення, довідатися щось нове. На початку п’єси він показується із книгою перед читачами. Із приводу цього Єрмолай Олексійович говорить: “Читав от книгу й нічого не зрозумів.

Читав і заснув”.

Єрмолай Лопахин, єдиний у п’єсі зайнятий справою, їде по своїм купецьким надобностям. В одній з розмов про це можна почути: “Мені зараз, у п’ятій годині ранку, у Харків їхати”. Він відрізняється від інших своєю життєздатністю, працьовитістю, оптимізмом, напористістю, практичністю. Один він пропонує реальний план порятунку маєтку

Лопахин може здатися явною протилежністю старим хазяям вишневого саду. Адже він прямий нащадок тих, чиї особи “дивляться з кожного вишневого дерева в саду”. Та і як він може тріумфувати після покупки вишневого саду: “Якби батько мій і дід устали із трун і подивилися на всю подію, як їхній Єрмолай, битий, малограмотний Єрмолай, що узимку босоніж бігав, як цей самий Єрмолай купив маєток, де дід і батько були рабами, де їх не пускали навіть у кухню.

Я сплю, це тільки ввижається мені, це тільки здається… Агов, музиканти, грайте, я бажаю вас слухати! Приходите все дивитися, як Єрмолай Лопахин вистачить сокирою по вишневому саду, як упадуть на землю дерева!

Настроїмо ми дач, і наші онуки й правнуки побачать отут нове життя… Музика, грай!” Але це не так, адже на місці чогось загубленого не можна побудувати щось прекрасне, радісне й щасливе

И тут Чехов відкриває й негативні якості буржуа Лопахина: його прагнення розбагатіти, не упустити свою вигоду. Він все-таки сам купує маєток Раневской і сам втілює в життя свою ідею про організації дач. Антон Павлович показав, як приобретательство поступово калічить людини, стаючи його другою натурою. “От як у змісті обміну речовин потрібний хижий звір, що з’їдає все, що попадається йому на шляху, так і ти потрібний”, – так пояснює Петя Трофимов купцеві про його ролі в суспільстві. І все-таки Єрмолай Олексійович простий і добрий, від душі пропонує допомога “вічному студентові”. Не зрячи й Пете подобається Лопахин – за тонкі, ніжні, як в артиста, пальці, за “тонку, ніжну душу”.

Але саме він радить йому “не розмахувати руками”, не заноситися, уявляючи, що все можна купити й продати. А Єрмолай Лопахин чим далі, тим більше засвоює звичку “розмахувати руками”.

На початку п’єси це ще не настільки яскраво проявляється, але наприкінці це стає досить помітно. Його впевненість, що все можна розглядати в грошах, збільшується й усе більше стає його особливістю

Не викликає співчуття історія відносин Лопахина з Варей. Варячи любить його. І йому вона начебто подобається, Лопахин розуміє, що його речення буде для неї порятунком, інакше їй іти в економки. Єрмолай Олексійович збирається зробити рішучий крок і не робить його. Не зовсім зрозуміло, що заважає йому зробити речення Варі.

Або ця відсутність теперішньої любові, або це зайва його практичність, а може бути, що-небудь ще, але в цій ситуації він не викликає співчуття до себе.

(2 votes, average: 3.00 out of 5)

Українські шкільні твори:

Тема загибелі “дворянських гнізд” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” У п’єсі “Вишневий сад” А. П. Чехов піднімає найважливішу соціальну тему рубежу 19-20-х століть – тему загибелі “дворянських гнізд”. У цьому добутку чітко показано прощання...

Дворянство в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Основними темами п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад”, написаної в 1904 році, є загибель “дворянского гнізда”, перемога предприимчивого купця-промисловця над відживаюче своє століття Раневской і...

Хто винний у загибелі вишневого саду? (по п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”) П’єса Чехова “Вишневий сад” – це свіжий і глубокий погляд на реалії життя дворянства як класу й на взаємини між представниками різних класів і станів...

Героїня комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Образ Раневской невловимий у своїй принадності, увібрав у себе родові риси російської дворянської культури, що знайшли своє літературне вираження в Ларіних і Ростових, Кірсанових і...

Майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад”, написана Чеховим в 1904 році, може по праву вважатися творчим заповітом письменника. У ній автор піднімає ряд проблем, характерних для російської літератури:...

Тема минулого й сьогодення Росії в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” В 1904 році була поставлена п’єса А. П. Чехова “Вишневий сад”, у якій автор зображує прощання хазяїв з родовим дворянським гніздом. Тема ця була вже...

Образ вишневого саду у свідомості героїв п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” Вишневий сад – образ складний і неоднозначний. Це не тільки конкретний сад, що є частиною садиби Гаева й Раневской, але й образ-символ. Він символізує не...

П’єса А. П. Чехова “Вишневий сад” – комедія або трагедія? А. П. Чехов назвав своє произведение “Вишневий сад” комедією. Ми ж, прочитавши п’єсу, віднесемо її скоріше до жанру трагедії, чим комедії. Нам кажутся трагічними образи...

Старі й нові хазяї вишневого саду (По п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”) Розпався зв’язок часів… В. Шекспір В одній із книг, присвячених Творчості А. П. Чехова, я прочитала про те, що образ Гамлета допомагав йому багато чого...

ІДЕЙНИЙ ЗМІСТ П’ЄСИ ЧЕХОВА “ВИШНЕВИЙ САД” Остання закінчена п’єса Чехова ” Вишневий сад ” являє собою підсумок всієї його літературної діяльності. У ній чітко звучать деякі з основних мотивів розробкою яких...

Переказ сцени: Приїзд Раневской і Гаева в маєток у п’єсі “Вишневий сад” Розбір сцени можна почати з авторської ремарки “Кімната, що усе ще називають дитячій. Світанок, незабаром зійде сонце. Травень, цвітуть вишневі дерева. .” : Забігаючи вперед,...

Сюжетні лінії п’єси Чехова “Вишневий сад” Назва п’єси символічно. “Вся Росія – наш сад”,- сказано в Чехова. Ця остання п’єса була написана Чеховим ціною величезної напруги фізичних сил, і простої переписування...

Ліричного й трагічного початку в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Поезія минулого: спогаду Раневской і Гаева. 2. Мелодія майбутнього: мрії Ані й Пети Трофимова. 3. Трагедія нерозуміння: Лопахин і Раневская. 4. Трагедія безгосподарності Раневской....

Минуле й сьогодення дворянської садиби в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Антон Павлович Чехов є одним з найбільших класиків росіянці й світовій літературі. Його оповідання із захопленням читають і наші сучасники, тому що багато тем його...

Скорочено п’єси А. Чехова “Вишневий сад” Головний конфлікт п’єси – конфлікт дворянства, що йде, із пришедшей йому на зміну буржуазією. Інша сюжетна лінія – соціально-романтична. “Вся Росія – наш сад”, –...

Минуле, сьогодення й майбутнє в п’єсі А. П. Чехова ” Вишневий сад” Своїй останній п’єсі А. П. Чехов дав підзаголовок “комедія”. Але в першій постановке Московського художнього театру ще при житті автора п’єса була представлено як драма,...

П’єса “Вишневий сад”, будучи завершенням російського критичного реалізму ” Вишневий сад ” цей верховий добуток А. П. Чехова. Комедія закінчена в 1903 році. Епоха найбільшого загострення соціальних відносин, бурхливого суспільного руху, підготовки першої...

Соціально-романтична сюжетна лінія в п’єсі “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” – останній твір Чехова. У вісімдесяті роки Чехов передавав трагічне положення людей, що втратили зміст свого життя. П’єса була поставлена на сцені...

Жанрова своєрідність п’єси Вишневий сад Чехова А. П Тема п’єси “Вишневий сад” – міркування драматурга про долю Росії, про її минуле, сьогодення й майбутнє, причому вишневий сад, “прекрасніше якого нічого на світі ні”...

Зображення А. П. Чеховим нового життя в п’єсі “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” була створена Чеховим в 1903 році. Проблематика її була актуальної для того часу, вона відповідала на питання, які хвилювали російське суспільство на...

Що становить конфлікт п’єси Чехова “Вишневий сад”? Що є в ній тією “пружиною”, що рухає діями, переживаннями й міркуваннями героїв? На перший погляд у добутку дане чітке розміщення соціальних сил у російському...

Звук струни, що лопнула ( “Вишневий з пекло” А. П. Чехова) Свою п’єсу “Вишневий сад” сам А. П. Чехов називав комедією. Але адже п’єса-те смутна!.. Так у чому ж справа? Як відомо із самого початку, маєток...

Ліричн і трагічне качала в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Остання п’єса Чехова. 2. Суперечки навколо добутку. 3. Символи й жанрова приналежність. Вийшла в мене не драма, а комедія, місцями навіть фарс. А. П....

Художня значимість п’єси “Вишневий сад” Сучасникам п’єси Чехова здавалися незвичайними. Вони різко відрізнялися від звичних драматичних форм. У них не було казавшихся необхідними зав’язки, кульмінації й, строго говорячи, драматичного дії...

“Вишневий сад” – драма, комедія або трагедія? П’єса “Вишневий сад” була написана А. П. Чеховим в 1903 році. Не тільки суспільно-політичний мир, але й мир мистецтва відчував потребу у відновленні. А. П....

МІЙ ЧЕХОВ А. П. Чехов – чудовий російський письменник, драматург, що будує свої добутки на таких життєвих ситуаціях, які містять у собі всі умови для конфлікту й,...

Вишневий сад характеристика образа Cтарцева Дмитра Ионича ИОНиЧ (Оповідання, 1898) Старців Дмитро Ионич (Ионич) – головний герой, земський лікар, син дячка. Служить у лікарні в містечку Дялиж (дев’ять верст від містечка З)....

Вишневий сад характеристика образа Туркина Івана Петровича ИОНиЧ (Оповідання, 1898) Туркин Іван Петрович – “повний, гарний брюнет з бакенами, улаштовував аматорські спектаклі із благодійною метою, сам грав старих генералів і при цьому...

Вишневий сад як символ духовної пам’яті (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) У 1903 році Антон Павлович Чехов написав останню свою п’єсу, якій дав напрочуд точну ласкаву назву “Вишневий сад”. Почуєш це словосполучення – і відразу захочеться...

Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова “Вишневий сад” Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова ” Вишневий сад ” П’єси А. Н. Островського “Гроза” і А. П....