Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко
Я І СВІТ
ОКСАНА IBAHEHKO (1906-1997)
Оксана Дмитрівна Іваненко народилася 13 квітня 1906 року в Полтаві. Тато майбутньої письменниці – творча людина, випускник Київського університету святого Володимира, був редактором газети, мама працювала вчителькою в дитячому притулку. Як згадувала Оксана Дмитрівна, у неї було щасливе дитинство. У родині панували любов, повага одне до одного, доброзичливість і творчість.
До Іваненків часто приходили мамині учні, і тоді маленька Оксана включалася в
Шістнадцятирічною, вона вдень працювала вихователькою в дитячому будинку, а ввечері навчалася в Полтавському інституті народної освіти. Але такий ритм життя її не обтяжував, навпаки – до всього бралася заповзято, все робила з вогником. Саме в ці роки Оксана Дмитрівна почала писати для дітей. Одного разу, згадувала письменниця, завідувачка дитячого будинку замкнула її у своєму кабінеті й сказала, що випустить звідти тільки тоді, коли Оксана напише п’єсу
Відтоді юна письменниця на всі дитячі свята писала сценарії, а коли їй виповнилося 24 роки, читачі ознайомилися з першою збіркою її дитячих творів.
Усе життя О. Іваненко було пов’язане з дітьми. Довгий час вона працювала головним редактором дитячого журналу “Барвінок”, багато творів написала для юних читачів.
ЗІ СПОГАДІВ ОКСАНИ ІВАНЕНКО
У нас удома висів великий портрет Кобзаря, і, ще не розуміючи цілком змісту, я вже знала “Реве та стогне”, “Заповіт”, “Садок вишневий коло хати”, тому що їх завжди співали і вдома дорослі, і мамині учні. Щороку в березні в Шевченківські дні влаштовували ранки та вечори. У мене особисто був величезний репертуар для гімназичних свят. Але, крім особистих “номерів”, я знала напам’ять усе, що готували мамині молодші школярі, старші учні батька…
Репетиції часто відбувалися у нас дома – батько, завзятий театрал, ще зі студентських років закоханий у Заньковецьку та інших корифеїв українського театру, вкладав у ці підготовки до свят весь запал, – це було щось невід’ємне од життя всієї сім’ї.
Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років… На щастя, удома ніхто не звертав уваги, що крім ігор “у ляльки”, я дуже любила писати повісті. Псувала на своє писання безліч паперу… і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався “Гриб”. Мій журнал, правда, після кількох номерів “прогорів”…
Але я продовжувала писати нескінченні повісті.
У нас була велика бібліотека. Бібліотека містилася в маленькій літній кімнаті, і щоліта ми з братом починали її впорядковувати, але поринали в читання, і тому так. нам і не вдалося її упорядкувати. Бібліотека – це було наше володіння.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Підготуй повідомлення про дитинство О. Іваненко.
2. Розкажи, які обставини сприяли потягу майбутньої письменниці до літературної творчості.
Попрацюй у парі.
Розкажи, що ти знаєш про перші друковані книжки в Україні. Хто був їх майстром? Порівняй свою відповідь із відповіддю однокласника/однокласниці.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)