В усі часи актуальною темою для зображення являвся образ природи. І не важливо чи це живопис, література, музика. У мистецтві природа наділена людськими якостями, вона жива, вона має свої почуття та характер. Її також трактують як первісний вияв всього живого на землі, саме через це вона виступає перед нами лише як чиста і невинна душа. Але інколи можна зустріти і обурену природу, яка мстить людям за їх злодіяння і знущання над нею.
Достатньо часто мені доводиться зустрічати образ природи у літературі. Адже вона майже завжди виступає основою,
Вона допомагає розвивати і утверджувати характери зображуваних героїв, формувати їх світогляд.
В одній із головних пам’яток давньоруської літератури – “Слово о полку Ігоревім” – містяться епізоди, де чітко показана єдність людини і навколишнього світу. Природа відіграє важливу роль в людському житті, виступає вісником неминучих подій. Вона намагається попередити Ігоря про майбутню небезпеку: кривавий захід сонця, лиховісна гроза, дивне поводження звірів.
Але ми не звикли дослухатися
Вона пробуджує світ, дарує надію на гарне майбутнє, віддає нам своє світло і тепло.
Дуже багато письменників зображують природу у своїх творах. Вони закликають людей до збереження і дбайливого відношення до неї. Адже суспільство повинно зрозуміти, що сьогодні над нами нависає екологічна небезпека. Лише ми маємо силу все змінити