Ліричною сповіддю молодої душі стала збірка молодого поета “Під осінніми зорями”. Провідними мотивами в цих віршах стає щирість, закоханість у життя, надія молодості на добро і щастя: Глибшає далеч. Річка синіє.
Річка синіє, зітхає, сміється… Де вас подіти, зелені надії? Вас так багато – серце порветься! Багато віршів із збірки стали шедеврами пейзажно-психологічної лірики. Серед них – “На білу гречку впали роси”, “Молюсь і вірю”, “Весною ми їздили в поле…” та ін.
Пізніше поезія Рильського позначається
Його герой – інтелігент з інтенсивним внутрішнім життям, з доброзичливим характером, який прагне до гармонії з навколишнім світом. Разом
Зміни пір року – значні для нього події: тут і сповнена надій весна (“Гнуться клени…”) і пишне літо (“Як соковито й повно…”), й дорідна осінь з “її прозорістю думок” (“Запахла осінь…”).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)