Символіка народного костюма багатопланова.
Етнічна – вказує на приналежність людини до певної нації.
Регіональна (кожний регіон, наприклад, має свою улюб-тену комбінацію кольорів).
Статева (чоловіче вбрання представлене дещо скупіше).
Вікова – найбільше уваги приділяється одягу дівчат та молодих жінок: підкреслюється фігура, приховуються недоліки тощо; з віком жінки її костюм поступово стає дедалі стриманішим.
Соціальна – в ознаках соціального статусу найповніше проявлялася здатність одягу об’єднувати чи роз’єднувати
Родинна. Стрічки й вінки слугують символами досягнення дівчатами шлюбного віку. Весільний вінок, незважаючи на свою подібність до святкових, є дійсно універсальним знаком, що містить у собі значну кількість різноманітних символів – від кохання та шлюбу до оберегів від “поганого ока” й інших злих
Знімання вінка з молодої та вдягання очіпка, як уже зазначалось, засвідчують її перехід у статус заміжньої.
Остаточно він установлюється в домі молодого, де замість очіпка чи намітки його обраниці пов’язують хустку, звичайно у тих місцевостях, де цього звичаю дотримуються. Удова тривалий час носить жалобну хустку. Характерним явищем є використання весільного вбрання як поховального у випадках смерті незаміжніх чи нежонатих людей.
Тут відображене народне уявлення про те, що кожна людина повинна пройти основні етапи свого суспільного життя, а одяг виступає як найвиразніший їх символ.
За призначенням одягу: буденний, святковий, весільний.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)