У всі часи існували люди, які вважали, що жити можна просто, легко і не замислюючись про багато складних питань буття. До таких людей можна ставитися по-різному, зрештою, кожна людина має право на власну думку. Але все-таки здається, що більшість з сучасних жителів розуміють важливість розуму для людини та її ефективного життя.
Прикладів цьому дуже багато, в тому числі вони містяться і в літературних творах, таких як “П’ятнадцятирічний капітан” авторства Жуля Верна.
Головним героєм роману французького письменника “П’ятнадцятирічний
Саме цим йому і пройшлося займатися, рятуючи тим самим власне життя та життя інших людей. Коли ж він та його друзі підійшли до берега, їм довелося зіткнутися з ще більшими проблемами, адже вони потрапили в країну рабовласницьку і самі мали проблеми
Завдяки йому їм вдалося подолати всі складнощі.
Хіба можна було взагалі вийти з усіх цих складних ситуацій, не маючи при цьому розуму? Я думаю, що ні. Діку Сенду розум був потрібен для того, щоб розібратися в дуже складному управлінні кораблем, капітаном якого він зобов’язаний був стати. Потім, коли він і його друзі вже були в Анголі, Діку Сенду точно так само знадобився його розум, щоб справлятися з тими проблемами, які всі з них мали.
Крім того, хотілося б відзначити, що сам п’ятнадцятирічний головний герой твору відрізнявся великим розумом сам по собі. Це підтверджується не тільки його дивовижним пригодами, а й подальшої історією Діка Сенда. Як відомо зі змісту роману, Дік Сенд після закінчення своїх пригод вступив у навчальний заклад, який потім успішно і закінчив.
Якщо міркувати про роман Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”, можна впевнено дійти висновку, що його герої не змогли б вижити, якби не мали розуму. Особливо це можна сказати про Діка Сенда: в 15 років навряд чи хтось може впоратися з такими складнощами, які були в нього. Проте, хлопець зміг проявити свій вроджений розум, врятуватися і врятувати інших.