Казка про Арктику і її маленького мешканця тюленя Улька, який любив малювати.
Навесні в нерпи Еніви народився малий синок Ульк. Еніва вирила йому в снігу теплу нору, і Ульк жив там, а мама щодня приходила, щоб погодувати його та причесати йому пухнасту шубку. Коли Ульк підріс, батько Летук подарував йому коробку кольорових олівців і вивів його з нори. – дивися, Ульку, яка гарна Арктика!
Намалюй її! – Але я нічого не бачу! – здивувався маленький.- довкіл усе біле-біле. – А ти придивися гарненько…
Летук поплив добувати їжу, а
– Але ти забрала в мене олівця, – заскімлив Ульк. – Коли він тобі знадобиться, розбуди мене. Ульк узяв із коробки жовтого олівця і намалював яскраве-яскраве весняне сонце. Оранжевим олівцем він намалював хитру лисицю Фільчану, що, підкрадалась до риби на льоду. Ледь натискуючи на червоний олівець, легенькими штрихами зобразив полохливу рожеву чайку, принишклу на торосі.
Зеленим
На величезного моржа Иригина,- він ніжився на високій крижині,- маленький художник витратив половину коричневого олівця. Потім Ульк довго думав, чи варто будити маму, щоб поставити на своєму малюнкові три чорних цятки, що з’явилися неподалік над торосом. І вирішив нишком витягти олівця. Але мама міцно затисла його в ластах. Від несподіваного поштовху вона прокинулась. – Навіщо тобі чорний олівець? – стривожено запитала.
Ульк мовчки взяв чорного олівця й поставив три цятки. – Це Гарггг! – скрикнула Еніва, штовхнула маленького художника до ополонки й сама пірнула слідом. Три чорні цятки з ревінням виринули з-за торосів. То був лихий білий ведмідь Гарггг, що непомітно підкрався був до Еніви й Улька.
Він хотів напасти на них, але мудрість Еніви врятувала її й маленького сина. Мама нерпа добре знала, що Гарггга здалеку пізнають по трьох чорних крапках – по очах і по носі. Тому вона й не дала Улькові чорного олівця.
Так Ульк навчався жити в Арктиці.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)