Зловживання наркотичними засобами й незаконною торгівлею ними останнім часом у багатьох, особливо розвинених країнах миру, прийняли катастрофічні розміри. Офіційна преса США, Німеччини, Франції, Англії, Швеції майже щодня повідомляє про смерть своїх громадян, що пішла в результаті зловживання наркотичними й психотропними речовинами. Наркоманія захопила в багатьох країнах навіть підлітків.
Широке поширення наркоманії в розвинених країнах багато в чому є наслідком тих соціальних умов, які там існують, а саме: безробіття, непевність у
Поряд із уже всесвітньо відомими наркотичними препаратами за останні 10 років у багатьох країнах збільшилося число наркоманів, що вживають так звані психотропні наркотики. Щодо цього самими небезпечними виявилися амфетамини й глюциногени, ЛСД і інші похідні лизергиновой кислоти, що не є, на відміну від інших психотропних препаратів, медичними й представляющие винятковою небезпекою для людини.
У міжнародному антинаркотичному
Що ж таке “наркотик”? Виходячи з визначення, даного Всесвітньою організацією охорони здоров’я, наркотиком варто вважати будь-яка речовина (имеющее або не має законного застосування в медицині) , що є предметом зловживання в інших цілях, крім медичних.
Учені, що намагаються проникнути в таємницю дурману, вражені надзвичайною вірулентністю наркотиків, здатних прокрадатися в саму глибину почуттів і думок своїх споживачів. Тривалі й поглиблені дослідження, що проводилися цілими поколіннями вчених, не були марними. Отрута, схована в більшості “райських” засобів, був виявлений. Ще в 60-х роках фахівці встановили, що надмірне вживання глюциногенних речовин викликає психічні розлади, важкі патологічні стани.
Фізіологічні властивості наркотиків, залучених у ськладний хімічний процес, що відбувається в людському організмі, мають притягальну силу, і примушую жертву звертатися до них повторно або безупинно після того, як звичка або залежність міцно вступила у свої права. Наркотики залежно від їхнього впливу на організм людини умовно можна розділити на дві більші групи: 1) збудливі; 2) зухвалу депресію. При цьому варто мати на увазі, що кожний з наркотиків має більшу розмаїтість схованих властивостей, що по-різному впливають на нервову систему.
Є наркотики, які заспокоюють і знеболюють (їх називають депресивними) , і є інші, що роблять стимулюючий вплив, що збуджують організм. Галюциногенні засоби викликають екстаз і буйство, кошмари або почуття болісного занепокоєння. При цьому кожне із цих речовин, навіть саме небезпечне з погляду зловживання, може робити цілющу, доброчинну дію, але тільки в тому випадку, якщо його застосовують абсолютно правильно.
Індійські коноплі, листи коки, насіння маку вважаються одними із самих древніх природних наркотичних речовин. Опіум і його похідні: морфій, героїн роблять болезаспокійлива дія й усувають стан тривоги й страху, зменшують, часто до повного зникнення, відчуття голоду й спраги, послабляють половий потяг, знижують сечовиділення, валять людини в сонливий стан або, у випадку з героїном, у буйство. У подібному ж відношенні виділяються гашиш, марихуана й інші похідні рослини Cannabis savita в індійському або американському варіанті. Кокаїн викликає звичайно самі буйні реакції, що супроводжуються звичайно галюцинаціями або дивною ейфорією, змішаної з параноидальними імпульсами.
Часом криміногенний характер цього наркотику породжує насильство й стимулює психічну активність людини. В 60-х роках на обрії з’явилися ЛСД, диетиламид лизергиновой кислоти, напівсинтетична речовина, похідне лизергиновой кислоти, витягнуте із гриба ріжків жита. ЛСД, далеко не самий останній нащадок родини наркотиків, відкрив шлях ще більш сильнодіючим речовинам.
Щоб зрозуміти небезпеку, що несе із собою такий вибух наркотиків, нагадаємо, що досить прийняти мільйонну частку грама ЛСД на кожний кілограм ваги, щоб він став галлюциногировать.
Стан наркоманії характеризується трьома властивостями: 1) непереборне бажання або потреба продовжувати приймати наркотики й діставати їх будь-якими способами; 2) прагнення збільшувати дози; 3) залежність психічного, а іноді й фізичного характеру від впливів наркотику.
Так званий синдром наркоманії виникає лише в результаті прийняття наркотичного засобу, незалежно від того, чи відбувається це випадково або після систематичного вживання. Етапи цього процесу, що протікає більше медленно або більш швидко, в основному наступні:
1) Початкова ейфорія, часто досить короткочасна. Вона характерна для певних наркотичних речовин (особливо морфію й опіуму) , а не для всіх засобів. У такому стані підвищеної дратівливості, вигадливих і часто еротичних бачень людина втрачає контроль над собою…
2) Толерантність носить тимчасовий характер. Це явище пояснюється реакцією організму на дію однієї й тої ж дози речовини, прийнятої неодноразово. Поступово організм реагує слабкіше.
3) Залежність. Більшість дослідників прийшли до висновку, що залежність явище як фізичне, так і психічне. Виражається воно класичними симптомами абстиненції, або “відібрання”, які наркоман переносить дуже важко й з ризиком важких органічних або функціональних нападів.
4) Абстиненція (синдром відібрання) відбувається звичайно через 12-48 годин після припинення прийняття наркотику. Наркоман не може переносити цей стан, що викликає в нього нервові розлади, тахікардію, спазми, блювоту, діарею, слинотечу, підвищену секрецію залоз. При цьому з’являється нав’язливе бажання знайти токсичну речовину – наркотик – за всяку ціну! Різке “відібрання” наркомана приводить до шаленого й украй небезпечним проявам, які можуть у деяких випадках викликати справжні колапси, як це буває з морфіністами. Це різновиду страшного delirium tremens – білої гарячки, у яку поринає невиліковний алкоголік…
Напад сам по собі виражає стан гострої потреби в отруті, що стала необхідним фактором внутрішніх процесів.
Тепер ми перейдемо до класифікації наркоманий. Приведемо класичний розподіл, розроблений фахівцями Всесвітнього суспільства охорони здоров’я. Отже, всі наркотики і їхні дії діляться на наступні групи.
1) Седативні отрути, що заспокоюють психічну діяльність. Вони ськорочують аж до повного усунення функції збудливості й сприйняття, уводячи людини в оману, обдаровуючи його букетом приємних станів. Ці речовини (опіум і його алкалоїди, морфій, кодеїн, кока й кокаїн) змінюють мозкові функції й віднесені до категорії Euforica.
2) Галюциногенні засоби, представлені більшим числом речовин рослинного походження, дуже різні по своєму хімічному ськладі. Сюди входять меськалин з кактуса, індійські коноплі, гашиш та інші тропеиновие рослини. Всі вони викликають церебральні порушення, що виражаються в деформації відчуттів, галюцинаціях, перекручуванні сприйняттів, баченнях, і тому їх відносять до категорії Fantastica.
3) Сюди ставляться речовини, легко одержувані шляхом хімічного синтезу, що викликають спершу церебральні порушення, а потім глибоку депресію. До таких засобів зараховуються: алкоголь, ефір, хлороформ, бензин. Ця категорія Inebrantia.
4) Категорія Нyрnotica, куди входять отрути сну: хлорал, барбитурати, сульфорол, кава-кава й др.)
5) Excitantia. Тут переважають рослинні речовини, що збуджують мозкову діяльність без негайного впливу на психіку; сила впливу на різних осіб буває різної. Сюди входять рослини, що містять кофеїн, тютюн, бетель і ін.
У більшості країн, що беруть участь у боротьбі проти наркотиків, контролюється лише невелика частина продукції, тобто препарати, що ввійшли в список заборонених наркотичних засобів, настільки різноманітні по своїх властивостях, що викликає наркоманію. Щабля наркоманії ведуть усе нижче, визначаючи загострення нещастя, що є, як підкреслюють експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я, великою погрозою для охорони здоров’я у світовому масштабі. Небезпека ця збільшується в міру того, як фабрики й лабораторії роблять всі нові й нові типи наркотиків, усе більше сильних і шкідливих
(1 votes, average: 5.00 out of 5)